— На історичних перемовинах із моїм другом Володимиром Путіним відкриємо нову сторінку в двосторонніх відносинах, — каже президент Туреччини 62-річний Реджеп Таїп Ердоган під час візиту до Санкт-Петербурга 9 серпня.
Він уперше приїхав до Росії після того, як у листопаді торік турецька авіація збила російський військовий літак над своєю територією. Кремль тоді запровадив економічні санкції та заборонив своїм туристам відпочивати на турецьких курортах. Призупинили реалізацію проекту "Турецький потік". Цим газогоном Росія планувала постачати блакитне паливо в Європу в обхід України.
— Росія скасовуватиме санкції щодо турецьких компаній. Ми отримали гарантії безпеки туристів. Відновлення чартерних рейсів — справа техніки й часу, — говорить президент РФ Володимир Путін, 63 роки.
"Турецький потік" знову з'явиться в порядку денному Анкари й Москви, а міжурядову угоду про його будівництво можуть підписати в жовтні. Про це каже міністр енергетики РФ 44-річний Олександр Новак.
Путін перший серед світових лідерів підтримав Ердогана під час спроби військового перевороту 16 липня. А збиття російського бомбардувальника той назвав прикрим непорозумінням.
"Зустрілися глави країн, відносини яких із Заходом різко охололи останнім часом. Вони переживають помітні економічні труднощі. Європа засудила наступ на демократію в Туреччині та стала на захист України від російської агресії. Тепер Путін з Ердоганом намагаються забути старі чвари й об'єднатися у протистоянні Заходу, цінності якого загрожують їхній владі", — пише американське видання "Волл-стріт Джорнел".
— Ердоган приїхав до Петербурга наговорити Путіну компліментів, — каже експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос, 50 років. — Це типова східна дипломатія — підступна, але оформлена красивими словами. Щоб зайве не дратувати російського колегу, турецький президент навіть делікатно уникнув згадок про окупований Крим і пригнічене становище татар, якими опікується Анкара.
Ердоган вважає, що Захід недостатньо його підтримав під час повстання військових. Його обурює критика Європи щодо репресій у країні після придушення заколоту. Емоційність і султанські амбіції глави Туреччини спричинили повний провал європейської політики Анкари. Ердоган шантажує Європу показною дружбою з Путіним. Показує Заходу — має альтернативу євроінтеграції. Це — зближення з Росією, де на троні сидить такий же диктатор.
Утім не варто очікувати, що Анкара серйозно піде на розрив із Заходом на користь Росії. Туркам потрібні західні інвестиції й технології. Росії нема чого їм запропонувати. Це примирення — ситуативне й демонстративне. Тому Україні не варто боятися цього союзу.
Коментарі