Три спогади Олександра Турчинова про Революцію гідності
Янукович особисто ставив завдання повністю зачистити Майдан. Всіх організаторів — схопити, затримати, якщо треба — знищити.
Спеціально для цього звільняли місця в СІЗО. Команду не виконали, тому що генерали-силовики розуміли: Майдан жорстко протидіятиме і стоятиме до кінця. Якщо його зачищати, то поляжуть півтори-дві тисячі людей. Майдан був би по коліно в крові.
У 20 числах січня я спробував спокійно описати Януковичу те, що відбувалося. Але він одразу перебив: у вас там бандити, ви вбиваєте міліцію, вас усіх треба посадити.
Я слухав-слухав, потім кажу: все, про що ви зараз розповідаєте, — неправда. Ми не використовуємо зброї, але будемо стояти до кінця. Якщо вирішите застосувати проти Майдану силу, буде мінімум тисяча трупів. Заллєте Хрещатик кров'ю. Ви рушите на нас танками, а люди просто візьмуться за руки і стоятимуть. Цю кров ви вже ніколи не змиєте з себе. Він довго мовчав. Потім почав говорити більш примирливо.
18 лютого загорівся штаб Партії регіонів на вулиці Липській.
Думаю, підпалили провокатори. Бо саме тоді силовики отримали підкріплення й почали масово використовувати вогнепальну зброю. Крові було багато, близько 20 осіб загинули, величезна кількість тяжкопоранених. Я дав згоду на зустріч з Януковичем. Новинський (мільярдер, нардеп- "регіонал". — "ГПУ") зв'язався з Адміністрацією і сказав, що нас чекають. Я зайшов до Януковича. Він бігав по кабінету — круги намотував. Був в істериці, кричав: "Я вас усіх знищу! Всіх — закопаю! Ви не втечете за кордон, не сподівайтеся, я вже дав команду перекрити кордони!" Кожне слово — через мат. Я спокійно сказав: "Пропоную наступне: ваші припиняють стрілянину, а ми відходимо назад на Майдан. Увечері збираємо переговорну групу, яка напрацює формат повноцінного діалогу. Насамперед — повернення до Конституції 2004 року (до парламентсько-президентської республіки. — "ГПУ"). Він швидко погодився. Його кидало з однієї крайнощі в іншу. Це характерно для людини з виснаженою нервовою системою.
І ось ми відступаємо, а "Беркут" палить нам у спини і починає наступ. Я в Раді. Вриваюся в кабінет до Рибака (тодішній спікер. — "ГПУ"). "Це скотство! Ви підло себе ведете. Ми тільки що з Януковичем домовилися і ми свої зобов'язання виконуємо, а "Беркут" діє навпаки. Негайно набирайте Януковича". Той не брав трубку. Набрали Клюєва (тодішній глава Адміністрації президента. — "ГПУ"). Я розповів йому про зустріч з Януковичем. На що Клюєв відповідає: "Це — війна, на війні всі засоби хороші". Але хвилин через 10 мене кличуть до телефону. На лінії — Клюєв. Починає кричати: "Що ви робите? Ваші відкрили прицільний вогонь по "Беркуту" на Інститутській". В якийсь момент біля підніжжя Інститутської наші розвернулися й пішли в атаку. Мабуть, набридло, що стріляють у спину. Так перегорнули найстрашнішу сторінку в історії Майдану.
З інтерв'ю інтернет-виданню "Лівий берег"
Коментарі
3