Моїй бабусі 92. Нещодавно до неї завітала привітна жінка, колишній соціальний працівник. Запропонувала до Дня Перемоги матеріальну допомогу від одного з майбутніх кандидатів на тамтешньому окрузі - 100 гривень. Ніяких зобов'язань. Але не виключаю, що бабуся тепер проголосує саме за цього покидька. І поясню чому.
Офіційний старт виборчої кампанії відбудеться у розпал сезону відпусток. Але фактично перегони в одномандатних округах розпочалися ще рік тому. Навіть не знаючи достеменно межі округів, потенційні кандидати намагались здобути симпатії виборців різного роду активністю. Уважно спостерігаю за цими процесами і можу зробити для себе невтішний висновок: значна частина претендентів на депутатський мандат робить ставку на різні форми підкупу виборців. Свого часу Юлія Тимошенко проголосила з трибуни партійного з'їзду меседж для своїх прихильників: "Беріть усе, що дають, а голосуйте за покликом серця". З тих пір опозиція часто вдається до цього риторичного прийому, не розуміючи всієї глибини проблеми та її наслідків для перспектив нормального розвитку українського суспільства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чечетов закликає виборців брати підкупи
Право обирати владу - величезне досягнення громадян. Першими реальними виборами стали вибори депутатів З'їзду народних депутатів СРСР (1989) та вибори Верховної ради УРСР (1990). Далі були вибори доби Незалежності. З новою українською державністю росла і міцніла українська політична корупція. Технології роботи з виборцями "розвивались" в бік примітивізації. Розрахунок завжди робився на відсутність у більшості громадян усвідомленої потреби в політичних правах. Загальне право голосу не було виборено народом України. Воно ніби впало з неба. Пропозиції конвертувати його в невеликий матеріальний еквівалент не зустрічають обурення і навіть засудження. Кримінальна ментальність окремих верств наших виборців навіть вимагає "ділитися, якщо накрав". Натомість дуже часто відсутні логічні зв'язки в оцінці фактів.
Ланцюг вибудовується досить очевидно: продаж голосу ? безпринципний депутат, який розраховує швидко повернути вкладене в підкуп ? новий виток корупції у владі ? втрати державного бюджету ? недоотримання певних благ у вигляді гідної оплати праці, соціальних виплат, нерозвиненість і занепад інфраструктури, системи освіти, системи охорони здоров'я ? корупція в правоохоронних органах ? зниження рівня безпеки громадянина, якості його життя ? деградація і розпад держави.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Родинний підряд: теща Олеся Довгого ходить по школах і підкуповує виборців
Внутрішнім виправданням є міркування на кшталт "всі так роблять", "моя хата скраю", "не я - так інші", "візьму хоч щось, все одно зроблять все як захочуть".
З таким явищем як підкуп слід боротися шляхом просвіти виборців, вихованням громадян. А опозиція іде шляхом цинічних потурань: беріть, а там подивимось. Вони не розуміють однієї очевидної речі. Для розчарованого, соціально пасивного, пострадянського українського виборця 20 прізвищ кандидатів в бюлетені є прізвищами 20-ти "чужих". Вони всі сприймаються як потенційні представники трансцедентного "ВОНИ". Натомість "МИ" маємо обирати з поміж "ВОНИ". Іноді трапляються персональні прориви загальнонаціонального масштабу і виникають абсолютно міфологізовані "СВОЇ" політичні діячі: Ющенко, Тимошенко, Янукович. Втім, розчарування швидко переводить їх знову в розряд "ВОНИ". Так от, головним завданням кандидата є подолання бар'єру цього несприйняття. З "чужих" стати трішечки більш "своїм" ніж опоненти. А підкуп, на жаль, лежить на поверхні як засіб встановлення персонального контакту з такого роду виборцем. Виборці усвідомлюють порочність такого контакту, але це лише додає атмосфери інтимності та утаємниченості таким відносинам, створює у виборця хибне відчуття цінності своєї позиції. До мене прийшли ДОМОВЛЯТИСЯ про мою підтримку. При чому не на дурняк.
Зацикленість на матеріальній стороні та захисні реакції у вигляді цинізму й напускного прагматизму довершують справу. Виборець є ошуканим. Тільки він так не вважає. Він якраз гордий тим, що не продешевив. Так свідчать висновки досліджень електоральної поведінки, результати спілкування з людьми під час фокус-груп. А замовники досліджень напередодні виборів особливо цікавляться питанням перспективності підкупу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "За гречку у Верховну Раду попасти дешевше"
Що має бути зроблено протягом цієї кампанії, щоб відвернути появу двох з лишнім сотень "черновецьких" під куполом будівлі на Грушевського? Треба проводити інформаційну кампанію серед виборців. Вона має буди дворівнева. З одного боку необхідно пояснювати негативні наслідки політичної корупції як на гротескно простих прикладах (взяла 200 гривень, втратила 1000 гривень з пенсії на дорогі ліки протягом року), так і на описі принципів існування корупційного режиму, демонстрації його паразитичної сутності. З іншого боку, слід розуміти, що подолати набутий комплекс хибних уявлень одразу не вдасться. Тому має бути інформаційна кампанія, покликана на зменшення шкоди від корумпування виборців. Простіше - на зниження ефективності підкупу. Тут треба буде вдаватися до розвінчання брехні, яку використовуватимуть творці схем підкупу. Наголошувати на повній таємниці голосування на виборчих дільницях. Ніякі прийоми, включно з фотографуванням заповненого бюлетеня на мобільний телефон, підміною чистого бюлетеня на заповнений, не можуть дати результат, якщо виборець поставив собі за мету пошити в дурні тих, хто намагається купити його волевиявлення. Тому поруч з пропагандою принципу "з козлами не граю", має лунати все ж таки і "голосуй як хочеш, хоч і взяв гроші".
Ну і на останок декілька фактів:
- підкуп як правило є дешевшим за масштабну агітацію з використанням ЗМІ
- правоохоронні органи не викриватимуть такі схеми без політичного замовлення
- підкуп є безсилим, коли присутній рейтинговий і справді популярний кандидат
- творці схем підкупу бояться розголосу. Викриття і оприлюднення механізмів та прізвищ є найкращою зброєю проти підкупу
- підкуп виборців є кримінальним злочином
Цінувати право обирати будуть тоді, коли буде перспектива позбавлення його як покарання за певні правопорушення. Непогано було б позбавляти права голосу тих виборців, які ним не користуються в належний спосіб. Наприклад, продають.
2 
1
Коментарі
31