"Спецслужби США бачать в Україні затяжну війну на виснаження" - що пише про нас світова преса

5

Аналітики Atlantic Council дають оцінку, чи може Володимир Путін піти на використання ядерної зброї в Україні, де і як, і якою може бути відповідь США та їхніх союзників. Розвідка США прогнозує, що Путін планує довгу війну в Україні та його цілі не обмежуються Донбасом. Ось дещо з того, що писали про нас у світових ЗМІ.

"Чи застосує Путін ядерну зброю в Україні?", Atlantic Council, США

Оскільки Путін стикається з низкою принизливих поразок в Україні, а також на тлі збільшення постачань західної зброї в країну, ризик ескалації залишається надто реальним.

Тому ми попросили деяких із наших провідних експертів відповісти на запитання про сценарій, який турбує багатьох аналітиків, які спостерігають за розвитком війни - чи Кремль виконає погрози використати ядерну зброю? Вони зважили шанси, як Путін може це зробити і як відреагує Захід.

Яка ймовірність, що Путін застосує ядерну зброю в Україні?

"Путін, швидше за все, застосує ядерну зброю в Україні, якщо йому загрожуватиме нищівна поразка. Якщо побачить екзистенційну загрозу своєму режиму, то буде змушений запобігти такому результату, навіть якщо для цього потрібно зробити ризиковані кроки з ескалації. Ядерна зброя - крайній інструмент. Будь-який розумний лідер подумав би про це, якби на кону стояло його режим чи життя", - каже позаштатний старший науковий співробітник практики передової оборони Центру стратегії та безпеки Скоукрофт Кейр Лібер.

"Путін очікує, що його погрози змусять НАТО відмовитися від України. Однак, якщо вважатиме, що зіткнувся з поразкою або дорогим глухим кутом, або має шанс на успіх за рахунок різкої ескалації, існує 1-2-відсотковий ризик, що здійснить погрозу. Навіть невеликий ризик ядерної війни дуже небезпечний. Тому стримування є найбажанішим результатом. НАТО має чітко заявити, що будь-яка ядерна атака Росії може призвести до відповіді, зокрема, ядерною зброєю", - каже член правління Atlantic Council та колишній заступник міністра оборони США з політичних питань Волтер Слокомб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За яких умов Путін застосує ядерну зброю - розвідка США

"Ймовірність дуже мала - не нульова, а менше 5%. Путінське брязкання ядерною зброєю має утримати США та союзників від ескалації, участі у війні та розгортання передових військових озброєнь. Вони можуть дати українським силам вирішальну перевагу. Якщо російські сили зазнають ще однієї принизливої поразки на Донбасі, прихильники жорсткої лінії можуть натиснути на Путіна, щоб реалізував ядерні погрози. Але він навряд чи зробить це, оскільки це лише спровокує різку відповідь США та їхніх союзників, не давши значної військової переваги для РФ. Навіть після серйозної воєнної невдачі Путін навряд чи піде на ризик неконтрольованої ескалації, якщо першим порушить ядерне табу. Більше шансів на ескалацію звичайних ударів по українському цивільному населенню та інфраструктурі", - каже почесний науковий співробітник Центру Скоукрофта, посол США в Росії 2001-2005 років, заступник генсека НАТО 2012-2016 років Олександр Вершбоу.

 

"Ймовірність дуже мала. Ядерне стримування працює в мирний час, і воно допомогло запобігти застосуванню такої зброї в минулих кризах. На Кубі, на Корейському півострові, у В'єтнамі", - каже науковий співробітник Центру Скоукрофту та президент Atlantic Council 2005-2006 років Ян Лодал.

Якби Путін використав ядерну зброю, яким найімовірнішим способом зробив би це?

"Метою ядерної ескалації було б послати сигнал, що Росія не змириться з нищівною поразкою, і що США та їхні союзники мають відступити. Оскільки метою буде примус, Путін прагнутиме викликати страх, а не гнів. Таким чином, ядерна зброя буде застосовуватися в Україні, а не на території НАТО, і проти військових, а не цивільних цілей. Ми також очікуємо, що Росія добиватиметься певної військової переваги за рахунок застосування ядерної зброї. Атака, швидше за все, включатиме близько п'яти повітряних ударів малої потужності проти українських військових позицій, які добре зміцнені. Буде спроба мінімізувати радіоактивні опади", - говорить Лібер.

"Мотив Путіна - скоріше не військовий характер, а залякування. Він міг би почати з демонстративного переміщення ядерних сил, таких як відправка зброї до Калінінграда. Можливо, вибух на російському полігоні. Для реальної атаки може націлитися на об'єкт в Україні або, можливо, у Польщі, пов'язаний із західними поставками зброї", - каже Слокомб.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "У Росії понад 100 років триває негативна селекція. Маємо справу з агресивними ідіотами" - публіцист Віталій Портников

"Путін може вирішити використати ядерну зброю, щоб запобігти подальшим поразкам. У цьому сценарії я очікував би, що обмежиться демонстраційним ударом зброї малої потужності проти української військової цілі, щоб мінімізувати масштаб жертв серед цивільних і запобігти відповіді США і НАТО. Може сподіватися, що просто переступивши ядерний поріг, настільки шокує Україну та її західних союзників, так налякає союзну громадськість, що вони швидше відступлять, ніж ризикнуть піти на подальшу ескалацію", - каже Вершбоу.

"Послідовність може виглядати так - Путін спочатку влаштує провокацію, а потім завдасть удару по важливій меті, такій як Київ, в надії змусити Україну прийняти "мир за будь-яку ціну". Однак також прагнутиме уникнути будь-якого потенційного поширення радіації на будь-яку країну НАТО", - каже Лодал.

Якщо Путін застосує ядерну зброю, якими є найбільш ймовірні дії США та союзників?

"Якщо Путін застосує ядерну зброю, у США та їхніх союзників будуть лише похмурі варіанти. Почати звичайну чи ядерну атаку у відповідь було б безумством, оскільки це може призвести до масової відплати і, можливо, кінця цивілізації. Вступати в ескалацію "око за око" було б безглуздо, бо на кін у Путіна поставлено набагато більше, ніж у Заходу - виживання його режиму та, можливо, його життя. Посилення санкцій просто збільшило б ризик для путінського режиму, що спонукало б його до подальшої ядерної ескалації. Єдиною мудрою відповіддю на використання Путіним ядерної зброї в Україні було б узгодження резолюції, в якій усі сторони могли б оголосити "Потьомкінську перемогу". Якщо це обраний шлях, то зараз значно розумніше приглушити риторику США про зміну путінського режиму або остаточну перемогу. Натомість знайти рішення до того, як буде застосовано ядерну зброю", - каже Лібер.

"Якщо припустити, що США, НАТО та Україна зможуть домовитися про спільні дії, то є кілька можливостей. Якщо російська атака завдасть невеликої шкоди, НАТО може спочатку спробувати висунути ультиматум, задля досягнення миру на умовах Альянсу й України. Але якщо Путін переконає себе, що немає іншого виходу, крім удару, він навряд чи погодиться на будь-які пропозиції союзників. Так само неядерна військова відповідь. Наприклад, звичайні удари по військових базах та інфраструктурі Росії, які підтримують їхнє вторгнення в Україну. Вони, ймовірно, не стануть вирішальними у війні й багатьом будуть видаватися неадекватними. На додачу до ризику ескалації. Тож залишається варіант, для якого сили НАТО цілком адекватні - удар, адаптований до масштабу та характеру російського. Хтось заперечить, що такий захист України не вартий ризику ядерної ескалації у світі. Але хоча легко побачити ризик ядерного контрудару, є серйозні наслідки не робити цього. Відсутність ядерної відповіді США серйозно послабить довіру друзів та противників до всієї стратегії ядерного стримування через ядерну відплату США. Це зробило б більшу війну ймовірнішою. Хай нам ніколи не доведеться стояти цим перед вибором", - каже Слокомб.

"Якщо Путін застосує ядерну зброю, США та їхнім союзникам слід швидко і рішуче відреагувати, щоб він заплатив високу ціну за перетин ядерної межі. Початкова відповідь, розрахована на зниження ризиків ескалації, може містити потужний удар звичайними озброєннями по важливих російських військових об'єктах, що беруть участь у війні проти України. Таких як Чорноморський флот. Але США та їхні союзники повинні зберігати двозначність у своїх деклараціях щодо того, чи будуть відповідати тим самим, а не використовувати лише звичайні сили. Така двозначність щодо характеру та масштабів відповіді була б ефективнішою для стримування Путіна від застосування ядерної зброї. Союзникам слід обговорити можливі варіанти відповіді зараз, щоб не були паралізованими нерішучістю, коли настане вирішальний момент", - каже Вершбоу.

"США та їхнім союзникам слід розгорнути звичайну зброю, щоб швидко завдати поразки армії Путіна в Україні та дати зрозуміти, що використання ядерної зброї не принесе нічого, крім поразки. Окрім забезпечення ще вищого рівня військової підтримки, західні партнери України мають перекинути свої військово-морські сили в Чорне море, щоб знищити всі російські кораблі, а також міст у Крим. Їм слід дати Україні перевагу в повітрі за допомогою ракет Patriot і, при потребі, сучасні реактивні винищувачі США. Також слід розмістити розвідувальні, тилові та гуманітарні підрозділи США та союзників в Україні", - каже Лодал.

"Глава розвідки США бачить, що Путін готується до довгої війни в Україні", The Wall Street Journal, США

Відповідь російської армії на сході та півдні України після того, як не змогли швидко захопити Київ, є "лише тимчасовим зрушенням, щоб повернути собі ініціативу", заявила у вівторок директор національної розвідки США Авріл Хейнс. За її словами, спецслужби США бачать затяжну війну на виснаження, яку навряд чи буде врегульовано нинішніми боями на сході України, і мало шансів на швидке вирішення шляхом переговорів.

"Найбільш ймовірні гарячі точки ескалації найближчими тижнями пов'язані з посиленням спроб РФ перешкодити західній військовій допомозі Україні, крокам у відповідь на західні економічні санкції або погрози режиму вдома", - сказала вона.

Хейнс сказала, що Москва може брязкати ядерною шаблею або навіть організувати ядерні навчання, щоб стримати США і НАТО від збільшення військової підтримки Києва, але повторила, що Путін навряд чи вдасться до ядерної зброї. Якщо цього не зрозуміє, його правління і сама Росія опиняться в небезпеці.

Російські війська посилили бомбардування міст, зокрема Одеси, і продовжили наступ на Азовсталь.

Росія оголосила війну Україні кампанією з демілітаризації країни, виправдовуючи дальні удари по військовій інфраструктурі способом знищення запасів зброї та постачання від західних союзників. Україна надала достатньо доказів, що багато уражених об'єктів - цивільні.

 

"Противник продовжує психологічний тиск та істеричні атаки на мирних жителів та цивільну інфраструктуру", - заявили в командуванні України.

Економічний спад поширюється на енергетичний сектор України. За словами Міністра економіки Юлії Свириденко, країна майже вичерпала запаси бензину для цивільних потреб після атак російських військ на її енергетичну інфраструктуру.

Більшість заправок обмежують автомобілістів до 10 л палива за раз. До деяких стоять черги на кілометр. За словами Свириденка, в Україні є запаси бензину приблизно на 20 днів та дизельного палива на п'ять-шість днів.

 

Високі чиновники США заявили, що заборони Америки та їхніх союзників на експорт чутливих і передових технологій до Росії підривають здатність Москви вести війну. Два найбільші російські виробники танків зупинили виробництво через відсутність деталей. Один із небагатьох російських виробників напівпровідникових мікросхем також зупинив виробництво, заявив у вівторок помічник міністра торгівлі США Метью Аксельрод.

"Побачимо додаткові наслідки на полі бою, оскільки російська аерокосмічна та морська промисловості не можуть отримати деталі, які їм потрібні, щоб літаки літали, та підводні човни й кораблі плавали", - заявив Аксельрод.

У вівторок усі демократи і більшість республіканців у Палаті представників схвалили законопроєкт про виділення майже $40 млрд екстреної допомоги Україні та союзникам США у регіоні. Заперечення проти закону деяких республіканців у Сенаті можуть уповільнити його просування.

Пакет Палати представників включає понад $18,7 млрд у вигляді військової допомоги та допомоги у сфері безпеки для постачань Україні та заповнення американських оборонних запасів, що були використані для озброєння українських сил. Закон передбачає виділення Києву економічної та бюджетної допомоги на суму майже $8,8 млрд, а також фінансування розселення біженців у Європі та США. Він також скерує $5 млрд по світу для вирішення проблем нестачі їжі, спричинених війною.

"Економіці України важко витримати затяжну війну", The Economist, Велика Британія

Росіяни окупували чи заблокували основні порти та змусили закрити більшість підприємств, але міністр фінансів України Сергій Марченко випромінює спокій.

"Ситуація дуже складна. Не хочу применшувати. Але можемо впоратися", - каже він.

Причин не панікувати багато. Україна вступила у війну у добрій формі. Економіка зростала в квартальному обчисленні на 7%, населення не сильно постраждало від Сovid-19, хороші міжнародні ціни на експорт зерна, заліза та сталі, добре контрольована банківська галузь та дефіцит бюджету менше 3% від ВВП 2021 року. Борг країни перед війною - менше 50% розмірів ВВП. Про це мріє більшість міністрів фінансів. Вражаюче оцифрована система податків і пільг означає, що доходи надалі надходять із тих частин економіки, які ще працюють. Пенсії та державні зарплати все ще виплачуються, навіть у районах, які під російською окупацією, завдяки тому, що український інтернет і мобільний зв'язок 3G майже всюди не постраждали від бійні, яку розв'язала РФ. Більшість підприємств поки що платять працівникам, навіть якщо ті не можуть працювати у звичайному режимі.

 

Але це непросто. Світовий банк передбачив, що ВВП України скоротиться на 45% 2022 року. Митні надходження, що становлять значну частину податків, впали приблизно до чверті довоєнного рівня через скорочення імпорту та скасування багатьох мит. Військові зарплати - ще один великий тягар. Малий і середній бізнес тепер сплачують податки на добровільній основі, хоча Марченко каже, що він вражений патріотизмом, з яким вони це роблять. Все призводить до дефіциту фінансування приблизно $5 млрд на місяць. Це приблизно 5% ВВП на місяць, доки триває війна.

Як? Почасти, за словами Марченка, за рахунок того, що Нацбанк друкує більше грошей. Почасти шляхом випуску військових облігацій, за якими уряд виплачує 11% річних. Але основне джерело має бути іноземним. За словами міністра, він проводить більшу частину дня, лобіюючи іноземні уряди для допомоги. На США покладають найбільші надії. МВФ також допоміг. Америка та інші країни фактично надсилають тверду валюту до Києва.

Марченко побоюється, що якщо війна триватиме більше, ніж ще "три-чотири місяці", знадобляться хворобливі кроки, зокрема різке підвищення податків і скорочення витрат. Страх у тому, що те, що останніми роками перетворилося на досить ринкову, вільну економіку, може зіткнутися з хвилею націоналізації, яка зведе нанівець роки тяжкого прогресу.

Ще нагальніша проблема - по всій країні завершився посівний сезон. Приблизно 80% урожаю посадили. Іноді відважні фермери садили в бронежилетах. Зі збором врожаю не має бути проблем, оскільки лінія фронту відсунута, і Росія навряд чи досягне великих успіхів. Найважча частина - експорт. Присутність російського флоту у Чорному морі, а також встановлення мін ВМС України означає, що Одеса повністю закрита. Те саме стосується другого та третього портів, розташованих поблизу. Четвертий і п'ятий порти, Бердянськ та Маріуполь - під контролем РФ. Не можна теж зберігати багато зерна. Зернові елеватори країни заповнені недавно зібраним озимим урожаєм, який у звичайних умовах уже було б відправлено за кордон.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Кремль планує оголосити окуповані частини сходу й півдня України частиною Росії" - що пише про нас світова преса

Якщо зерно не може бути доставлене морем, воно має доставлятися авто і залізничним транспортом через Польщу, Румунію та Угорщину в безпечні порти на Чорному морі або на Дунаї. Але проблем вистачає. Дороги не можуть витримати такого інтенсивного руху. Альтернативні порти мають обмежену пропускну спроможність.

Найгірше, що митні процедури на кордоні України з ЄС повільні. Перевірки вже призводять до 10-кілометрових заторів. Європейські правила диктують, що оскільки Україна не є членом ЄС, то може в'їжджати лише обмежена кількість українських вантажівок. Бюрократія гальмує роботи, і якщо вони не будуть розблоковані, Україна, Європа та світ стикнуться з гострою нестачею їжі після збору врожаю у вересні. Україні потрібно, щоб кожна країна Європи дозволила вільний доступ до її вантажівок. Поки що вони не розуміють, скільки пшениці ось-ось піде до них.

×