СБУ українізується - Atlantic Council

Gazeta.ua підготувала огляд преси – що пишуть у світових ЗМІ про Україну та події навколо неї.

"Президентство Байдена і Україна", - Stanford International Policy Review

Стаття колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера.

Коли Байден вступав на посаду, в України були дві основні проблеми. Перша - конфлікт з Росією. У березні 2014-го російські війська захопили Крим. Через кілька тижнів спровокували конфлікт на Донбасі, погано замаскований під "сепаратистське" повстання. Кремль надає керівництво, фінансування, важке озброєння, боєприпаси, і, при необхідності, регулярні частини російської армії. Цей конфлікт триває 7-й рік і забрав життя близько 13 тис. людей.

Москва незаконно анексувала Крим, але не Донбас. Замість цього хоче використовувати тліючий конфлікт в цьому українському регіоні як засіб тиску на Київ, щоб дестабілізувати і утруднити побудову успішної держави.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США передадуть Україні дані "нечистих на руку бізнесменів"

Без співпраці з Кремлем Київ сам не може вирішити конфлікт на Донбасі, а Крим ще складніше питання. Однак рішення другого завдання - проведення реформ і боротьба з корупцією, необхідні для справедливої, сильної і зростаючої економіки, в значній мірі в компетенції Києва. На жаль, після хорошого старту Зеленського і його першого уряду Україна перебуває в стагнації, олігархи мають надмірний політичний і економічний вплив, а судова влада залишається повністю нереформованою. Це знижує такі необхідні інвестиції в країну.

Президент Байден міг би зіграти активнішу роль у вмираючому переговорному процесі по Донбасі. На жаль Кремль розраховує, що втручання в справи Києва переважують втрати від західних санкцій. Активніша роль США може змінити ці розрахунки і надати імпульс мирному процесу. Як мінімум, Байден має призначити спецпосланника для координації з німцями і французами і, в більш широкому сенсі, з ЄС, Великою Британією, Канадою та іншими країнами в справі підтримки України і санкцій проти Росії. Ця позиція вакантна з 2019-го.

США - найбільший рішучий західний прихильник України, і голос Вашингтону має вагу в Києві. Нинішній конфлікт Росії проти України стосується не тільки Донбасу. Це також про українське місце в Європі, де країна перебуває між Росією і ЄС та НАТО. З огляду на трансатлантичні відносини, які будуть відроджені при Байдені, важко уявити, щоб таке геополітичне обговорення було без участі США.

Щодо Криму, Україна зараз не може використовувати політичні, дипломатичні, економічні та військові важелі впливу для повернення півострова. Проте, уряд США вміє провадити політику невизнання. Так тривало протягом 50 років після анексії країн Балтії СРСР. Байден буде підтримувати претензії Києва на Крим і не визнавати його анексію.

Після обнадійливого початку реформ, Зеленський завагався в 2020 році. Він має зробити більше, і Байден може бути в цьому корисний. Велика частина проблем в тому, що сам Зеленський заблукав. Перший генеральний прокурор-реформатор Руслан Рябошапка зауважив, що замість того, щоб боротися з олігархами, Зеленський вважає за краще мирно співіснувати з ними. Байден може виявитися тим другом, який потрібен Україні - підтримає Київ, але скаже Зеленському, що слід робити, і підштовхне до прийняття політично жорстких кроків, яких, мабуть, той волів би уникнути.

Здається, тепер Києву потрібна доза жорсткої любові. Одне питання стосується доступу до кредитів за низькими відсотками в рамках програми stand-by від МВФ. Фонд обумовлює виплату кредитів тим, як Україна виконує зобов'язання щодо реформ, які взяла на себе. Адміністрація Байдена майже напевно підтримає МВФ, наполягаючи, що Україна має виконати зобов'язання, щоб отримати нові транші.

Так само адміністрація Байдена має поставити серйознішу допомогу США в залежність від проведення Україною конкретних реформ. При цьому Вашингтон має консультуватися і тісно координувати діяльність з ЄС, у якого є значніші ресурси допомоги. Слід ввести вищу обумовленість західних програм допомоги, які відповідають інтересам України, але йдуть в розріз з інтересами олігархів чи політичних груп, які можуть програти від таких змін.

Пріоритет слід віддавати реформі судової влади, зокрема, Конституційного суду, до складу якого входять судді, які мають власні інтереси. Цей суд відмінив попередні закони, які вимагали від членів парламенту і державних чиновників розкривати інформацію про активи. Це ставить під загрозу інші реформи.

"США будуть надалі підтримувати Україну, - держсекретар Блінкен", - Polskie Radio

Як пише Polskie Radio, держсекретар США Ентоні Блінкен заявив про беззастережну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. У телефонній розмові з главою української дипломатії Дмитром Кулебою він заявив про подальшу економічну і військову підтримку Києва.

Глава американської дипломатії підкреслив, що євроатлантичні прагнення України користуються сильною міжпартійною підтримкою в США. Він підкреслив також важливість боротьби з корупцією в Україні та встановлення верховенства права, а також продовження економічних реформ і зміцнення державних інститутів для гарантування кращого майбутнього для українців.

"СБУ та українська розвідка боряться з репутацією наступників КДБ", - Atlantic Council

Аналітична американська організація Atlantic Council пише про зміни іміджу українських спецслужб після 2014 року.

СБУ та розвідка України борються з проблемами репутації з моменту здобуття незалежності. У ранній період вони діяли майже так само, як КДБ під час Холодної війни, коли Захід вважався головним противником. Однак тепер цього немає. Після 2014-го в спецслужбах сталася запізніла українізація. Вона стала наглядно помітною недавно, коли Служба зовнішньої розвідки представила 74-сторінкову "Білу книгу-2021", в якій аналізуються міжнародні загрози для безпеки України. Ця публікація - важливий момент в історії української безпеки. Вперше Служба зовнішньої розвідки оприлюднила деталі небезпек для України.

У минулому спецслужби України культивували образ загадковості й вважали за краще залишатися в тіні. Нинішні зрушення в бік відкритості можна вітати.

Зміст "Білої книги" показує, що Росія визнана як головна загрозу безпеці України. Для країни з заявкою на майбутнє членство в НАТО така ясність необхідна. У звіті вказані інструменти, які використовує РФ в гібридній війні. До них належать спроби Москви з 2014 року дестабілізувати Україну, просуваючи сепаратистські рухи в таких українських регіонах, як Одеса і Закарпаття.

Інформаційна війна Росії проти України - ключовий елемент "Білої книги", як і широке застосування Кремлем кібератак.

Через соцмережі Росія вкидає свої наративи в український інформаційний простір. Ключовий посил Москви - зображення України як нестабільної країни, схильної до ультраправого екстремізму. Єдине рішення, згідно з наративами Кремля, - повернути Україну в сферу впливу Росії.

Це послання незмінне протягом 7 років неоголошеної війни між двома країнами. Росія також просуває ті ж наративи на міжнародному рівні, намагаючись вбити клин між Україною і західними партнерами.

У звіті йдеться, що в окупованому Криму Росія зібрала понад 32 тис. військових і активно нарощує ударні сили, збільшує чисельність військ і оснащує їх новими видами озброєння і техніки, одночасно створюючи умови для посилення ядерного потенціалу. Кремль розглядає Крим як військовий плацдарм і не виявляє інтересу до підвищення рівня життя місцевих жителів.

Інші аспекти російської гібридної війни включають зусилля з легітимації окупованих регіонів східної України на міжнародній арені.

"Українка починає нове життя після 6 років серед терористів з ІДІЛ", - Bangkok Post

Тайське видання Bangkok Post пише про українку, яка 6 років прожила з терористами з ІДІЛ, але зараз повернулася в Україну та розпочала нове життя.

Аліме Аббасова поїхала за чоловіком і обіцянками гідного життя в "Ісламській державі" в Сирії. Її подорож почалася з Кримського півострова, анексованого Росією, в так званий Халіфат, а потім через табори ІДІЛ.

"Те, що сталося, тепер позаду мене, і слава Богу. Тепер сподіваюся тільки на краще", - каже 37-річна мати 5-х дітей.

Західні країни неохоче повертають своїх людей, пов'язаних з ІДІЛ. Хоча деякі привозять додому жінок і дітей в індивідуальному порядку. Але президент Зеленський недвозначно висловив позицію своєї країни, коли в минулому місяці публічно привітав Аббасову і ще одну репатріантку.

В Україні живуть сотні тисяч кримських татар. Кримчаки втікають звідти, боячись політичних переслідувань. Аббасова каже, що її і чоловіка заманив на територію, контрольовану ІДІЛ, один з його друзів, який пообіцяв, що чоловік зможе продовжити роботу з ремонту взуття.

Жінка швидко розчарувалася в житті в Сирії і була жорстоким тлумаченням ісламу терористами. Але виходу не було, каже вона, назвавши так званий Халіфат як пастку, де всі дороги закриті. За спробу втечі – розстріл.

У таборі для біженців в Курдистані, її чоловік зник безвісти, і з 2019-го жінка намагалася повернутися в Україну. У таборах у віданні курдської влади, живуть ще як мінімум 10 українських жінок і близько 30 дітей, крім тих, яким допомогли повернутися в Україну лідери кримсько-татарської громади.

"Я хочу піклуватися про дітей. Їх потрібно поставити на ноги. До кожної дитини потрібен індивідуальний підхід. Вони багато згаяли в навчанні", - каже жінка.

Аббасова планує жити в Кременчуці, де її і дітей чекає родина чоловіка. Маючи слабкі надії знову побачити чоловіка, вона каже, що тепер її увага зосереджена на дітях - трьох синах і двох дочках у віці від 2-х до 14 років.

"Україна очікує на позику $2,2 млрд від МВФ в 2021 році", - Reuters

Інформагентство Reuters пише, що Україна очікує отримати в цьому році позику від МВФ - $2,2 млрд. у вигляді трьох траншів. Про це заявив голова Центробанку України Кирило Шевченко.

Програма кредитування від МВФ була зірвана в 2020 році через претензії щодо темпів українських реформ. Шевченко також вперше повідомив, що Київ планує випустити єврооблігації на суму близько $2,4 млрд в 2021-му.

У червні минулого року МВФ затвердив програму на $5 млрд. для підтримки економіки України, яка впала в рецесію через пандемію коронавіруса.

×