"Звідки взялися в російській пропаганді "американські біолабораторії" в Україні" - The Washington Post

5

Скорочена редакційна стаття у виданні The Washington Post

Інформація – кров світу. Вона пульсує потоками фактів та образів. Ми завалені нею. Вона також може бути отрутою, небезпечною зброєю. Дезінформацію чи організовану брехню можна використовувати для ведення інформаційної війни. Як писав історик Томас Рід у книзі "Активні заходи", вона може послабити політичну систему, яка довіряє істині. Операції з дезінформації, по суті, підривають самі основи відкритих суспільств.

 

Операція з дезінформації, яку проводить Росія, в деталях показує, як це працює. Беручи допомогу від США, спрямовану на те, щоб зробити людей у колишньому СРСР здоровішими, дати їм більше захисту, програму, яку росіяни вітали, і в якій брали участь 22 роки, Росія перетворила факти на хмару брехні. Інформаційна кампанія, що ґрунтується на багаторічних традиціях брехні Кремля, посилилася під час руйнівної війни Росії проти України.

Дезінформація – не просто "фейкові новини" чи пропаганда, а підступне зараження для поширення у світі теорій змов.

Рука допомоги

29 серпня 2005 року тоді ще сенатор-демократ Барак Обама та сенатор-республіканець Річард Лугар відвідали Центральну санітарно-епідеміологічну лабораторію Києва. Ця установа не була добре захищена. За характером роботи в галузі охорони здоров'я вона містило небезпечні патогени. Представник міністерства оборони США Енді Вебер показав Обамі піднос із маленькими бульбашками – зразками Bacillus anthracis – бактерії, що викликає сибірку.

"Я бачив пробірки, наповнені сибіркою і чумою, що лежать практично незамкненими і без нагляду. Цій небезпеці, як нам казали, можна запобігти лише за допомогою США", - згадував Обама.

 

Після терактів 11 вересня 2001 року в США виникло глибоке занепокоєння, що терористи можуть отримати такі матеріали. Президент України Леонід Кучма попросив Штати перевірити безпеку хімічних та біологічних об'єктів його країни. Вебер, який свого часу допоміг розкрити незаконну радянську систему біологічної зброї, наприкінці 2001 року провів два тижні з невеликою групою, яка вивчала українські об'єкти. У лабораторії, яку відвідав Обама, містилися збудники, що викликають не лише сибірку, а й туляремію, бруцельоз, лістеріоз, дифтерію, холеру, черевний тиф.

У день візиту Обами Україна підписала зі США угоду про оновлення та модернізацію лабораторій. Наприклад, велика рогата худоба в Україні час від часу природно заражалася сибіркою, а українські вчені вирощували бацилу сибірки для діагностичних цілей, що означало, що вони зберігали її культури, потенційну ціль для терористів. США допомогли їм перейти до використання безпечніших методів молекулярної діагностики, таких як полімеразна ланцюгова реакція та тестування на антигени. Штати також зобов'язалися покращити замки на дверях та розширити можливості, щоб українці могли швидше виявляти спалахи захворювань, а також визначати їхню причину.

Угода з Україною виросла з закону Нанна-Лугара 1992 року, спрямованого на очищення світу від спадщини холодної війни - ядерної, хімічної та біологічної зброї в колишньому СРСР. Це зусилля стало відоме як Спільне зниження загрози. У 1990-х були ліквідовані тисячі ядерних боєголовок і ракет, за якими пішли величезні запаси хімічної зброї. Пізніше у рамках програми Нанна-Лугара знизили біологічні загрози в лабораторіях Росії та інших колишніх радянських республік. Серед іншого, у 2011 році у Тбілісі відкрили лабораторію громадської охорони здоров'я під назвою Центр Лугара. Патогени, що зберігали в науково-дослідному інституті радянських часів у центрі Тбілісі, перемістили до спеціально збудованого безпечного приміщення.

 

Програма Нанна-Лугара частково відповідала інтересам США. Але це був акт милосердя. Єдина наддержава, що залишилася, простягла руку допомоги слабким і таки, що зазнали труднощів країн, надаючи колишнім радянським республікам близько $1 млрд на рік. З 2005 року угода США з Україною призвела до надання допомоги у розмірі $200 млн для 46 біомедичних та медичних установ. Допомогу нікому не нав'язували. Вона мала зробити життя людей безпечнішим і здоровішим. Одержувачі з нетерпінням чекали її. Допомогу для Росії припинив президент Володимир Путін у 2014 році. Але вона продовжувалася в інших країнах.

Перевертаючи правду з ніг на голову

Холодна війна так і не перетворилася на гарячу між наддержавами, але таємна конкуренція була інтенсивною. Дезінформація була радянською тактикою з 1949 по 1988 рік. Одна велика спроба, здійснена СРСР, Китаєм та Північною Кореєю під час Корейської війни 1951-1953 років, стверджувала, що США випустили бактерії інфікованих комах у КНДР і Китай. Звинувачення сфабрикували, але вони набули широкого поширення і були визнані неправдивими лише в 1998 році в документах ЦК СРСР, опублікованих вченим з Мерілендського університету Мілтоном Лейтенбергом. Він отримав копію телеграми Мао Цзедуну, надіслану після смерті Йосипа Сталіна: "Радянський уряд і ЦК Компартії СРСР ввели в оману. Поширення в пресі відомостей про застосування американцями бактеріологічної зброї в Кореї ґрунтується на хибних відомостях. Звинувачення проти американців були фіктивними".

У рамках іншої кампанії дезінформації СРСР у 1980-х просував брехню про те, що США генетично сконструювали вірус, що спричиняє СНІД, у Форт-Детрік – біомедичному центрі армії США. Ще одну брехню додали потім, що вірус випустили в Африці, щоб убивати африканців. КДБ поширив цю історію у ЗМІ по світу. Пізніше опитування показали, що кампанія була успішною – добірка 20 опитувань громадської думки серед афроамериканців у період 1990-2009 років показала, що в середньому 28% респондентів вважають цю брехню правдою.

В останні роки програма Нанна-Лугара стала частою ціллю російських кампаній дезінформації. Оскільки фінансування частково здійснювало Агентство зменшення загроз оборони Пентагону, Росія часто заявляла, що на об'єктах-одержувачах ведуть військові дослідження. Центр Лугара був у центрі уваги. У грудні 2009 року у російських ЗМІ з'явилися статті, що "на території Грузії таємно розробляється біологічна зброя". Там було щонайменше дев'ять окремих брехливих тверджень.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Для перемоги потрібно провести три-чотири успішні наступальні операції" - Микола Саламаха

У 2018 році Росія розпочала новий сплеск дезінформації про Центр Лугара. 16 січня сайт South Front, пов'язаний з російськими спецслужбами, опублікував 49-сторінковий документ "Біозброя Пентагону". Це тонка суміш справжніх історичних документів, що описують програму біологічної зброї США до 1969 року - до того, як договір 1972 року оголосив бактеріологічну війну поза законом, і брехні, що США продовжують роботу над біологічною зброєю в Центрі Лугара.

У вересні 2018-го колишній офіцер КДБ і колишній співробітник грузинських силових структур Ігор Гіоргадзе з'явився на російських телеканалах RT і Sputnik з документами, які, як він стверджував, показали, що Центр Лугара "може бути прикриттям для лабораторії біологічної зброї", яка проводить експерименти на людях. Він також стверджував, що уряд США видав патенти на пристрої для біологічної зброї. Незабаром після цього представник російського МЗС заявив, що США використовують грузинський народ як морських свинок. Потім російський генерал Ігор Кирилов, командувач військами радіаційного, хімічного та біологічного захисту, заявив, що Центр Лугара "застосовував високотоксичний хімічний або високолетальний біологічний засіб під виглядом лікування".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Китай може затягувати війну в Україні", - Юрій Пойта

Ці твердження були вигаданими, але потрапили до заголовків ЗМІ. 26 травня 2020 року МЗС Росії опублікувало заяву на три сторінки про Центр Лугара, що містить не менше 16 брехливих тверджень, зокрема, абсурдних, наприклад, про "патенти" бактеріологічної зброї.

Місія Центру Лугара полягала у захисту від хвороб. З 2016 року його відвідали дев'ять російських вчених, і деякі з них справді там працювали. Москва знала, що їх твердження - брехня, але використала їх для створення дезінформаційної бомби про біологічну зброю.

"Пожежний шланг брехні"

Коли війська Путіна вторглися в Україну 24 лютого 2022 року, росіяни використали той самий підхід, що й у Грузії. 6 березня міноборони РФ повідомило, що отримало від працівників українських лабораторій документи, які свідчать про знищення небезпечних патогенів у день вторгнення. Прес-секретар Ігор Конашенков заявив, що документи підтверджують, що компоненти біологічної зброї розробляли в біолабораторіях України в безпосередній близькості від території Росії. Він сказав, що патогени, такі як чума, сибірка, туляремія та холера, були знищені, щоб приховати причетність США.

Це була суцільна брехня. Але завдяки соцмережам претензії розлетілися світом зі швидкістю світла. 8 березня офіційний представник МЗС Китаю Чжао Ліцзянь повторив російську брехню, заявивши, що у США "є 26 біолабораторій та інших пов'язаних з ними об'єктів в Україні, над якими міноборони США має абсолютний контроль", і що "біологічна військова діяльність США в Україні - лише верхівка айсберга", що є 336 біолабораторій у 30 країнах. Він закликав Штати "повністю прояснити свою діяльність із біологічної мілітаризації як усередині, так і за межами своїх кордонів". Протягом кількох годин, щонайменше, 17 китайських державних ЗМІ опублікували його звинувачення, а в китайській соцмережі Weibo ця тема зібрала понад 210 млн переглядів.

Загроза біологічної зброї викликає у населення тривогу та страх, особливо після катастрофічної пандемії. Обидві наддержави часів холодної війни досліджували біологічну зброю, яка була заборонена договором 1972 року. СРСР підписав договір, але потім таємно розробив найбільшу програму біологічної зброї, яку бачив світ, включаючи резервні заводи для створення бойових бактеріологічних агентів на випадок війни. Радянську програму викрили після закінчення холодної війни.

Чому Росія це робить і як завдати удару у відповідь

Кремлівська дезінформація зображує США та Україну зловмисниками за створення лабораторій бактеріологічної зброї, що дає Путіну ще один привід для війни, яка позбавлена будь-якого виправдання. Дезінформація підриває договір про біологічну зброю. Вона намагається відвернути увагу від варварських атак Росії на цивільне населення України. У 2018 році Кремль намагався відвернути увагу від замаху на колишнього подвійного агента Сергія Скрипаля у Великій Британії та від розслідування Роберта Мюллера про втручання Росії у президентську кампанію у США.

Брехня про біолабораторії - лише один із прикладів розгорнутої Росією кампанії з дезінформації. Дані, якими поділився Facebook, показують, що росіяни "створювали маніпулятивні сторінки про Black Lives Matter, створювали промусульманські та прохристиянські групи". Мета в тому, щоб розділити і панувати, а також обдурити і переконати. Під час пандемії РФ аналогічним чином намагалася загострити існуючу напруженість щодо заходів охорони здоров'я у США та Європі. Вона також розповсюджувала брехню про використання хімічної зброї, підриваючи договір, що забороняє її, та організацію, що забезпечує її дотримання.

 

У війні в Україні Росія пустила в хід дезінформацію. Наприклад, заявивши, що жертви російських атак на Маріуполь були акторами. Росія використала дезінформацію, щоб замаскувати свою відповідальність за збитий літак рейсу MH-17 над Україною у 2014 році.

Дезінформація про Україну, що широко повторюється в російських ЗМІ, добре працює з соціальними групами, які підтримують Путіна - бідняками, жителями сіл та малих міст, а також тими, кого просять відправити молодих людей на фронт. Путін так жорстко контролює ЗМІ в Росії, що альтернативним новинам та повідомленням важко пробитися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Буде стрімка та рішуча контратака" - Олександр Мусієнко про озброєння та наступ ЗСУ

Чи переконує дезінформація когось за межами Росії? Неможливо знати напевно, скільки нею проймається чи змінюють через неї погляди. Але дослідження, проведене в Німеччині, показує, що барабанний бій брехні має свої наслідки. У загальнонаціональному опитуванні CeMAS респондентів запитували, чи згодні вони, чи не згодні чи частково згодні з твердженням: "Україна разом із США експлуатує секретні біолабораторії з виробництва біологічної зброї". Опитування, проведене у квітні, показало, що 7% згодні, 79% не згодні і 14% частково згодні. До жовтня 12% заявили, що згодні, 67% були не згодні, а 21% висловилися частково.

Опитування показали, що результати "дуже тривожні". Вони вказали, що антидемократичні режими використовують кампанії з дезінформації не лише для переконання, а й для того, щоб посіяти сумніви серед населення.

Це ключовий момент. Дезінформація – отрута. Їй не потрібно змінювати погляди всіх чи навіть більшості. Її методи полягають у тому, щоб проникнути в кров, створити невпевненість, посилити страхи та посіяти стурбованість.

Найкращий спосіб завдати удару у відповідь - використовувати факти, і швидко. Колишній президент Радіо Свобода Томас Кент зазначив, що перший час має вирішальне значення в такому асиметричному конфлікті - розповсюджувачі брехні не дбають про її достовірність, тоді як уряди та ЗМІ намагаються все перевірити, і для цього потрібно більше часу. Кент пропонує прискорити випуск новин, а не чекати. Наприклад, британському уряду знадобилося 13 днів, щоб дійти офіційного висновку, що за отруєнням Скрипаля стоїть Росія. Але протягом 48 годин після атаки тодішній глава МЗС Борис Джонсон заявив парламенту, що це, мабуть, була Росія. Це допомогло схилити шальки терезів у пресі та громадській думці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Адміністрація Байдена боїться можливого розпаду РФ" - експосол США Джон Гербст

В Україні, коли Росія була на порозі вторгнення, уряд та організації громадянського суспільства швидко координували неформальну "систему раннього попередження" для виявлення брехливих новин і наративів Росії. Це було успішно, коли розпочалася війна.

Також в Україні понад 20 організацій разом із Національним демократичним інститутом у Вашингтоні створили у 2019 році Центр викриття дезінформації, який зіграв ключову роль у боротьбі з натиском брехні. У недавньому звіті Міжнародного форуму демократичних досліджень при Національному фонді підтримки демократії названо три основні зусилля, які окупилися для України у боротьбі з російською брехнею, коли розпочалася війна. Один – "глибока підготовка". Оскільки Росія переробляла старі наративи з 2014 року, українці були готові. Другий – активна та швидка співпраця груп громадянського суспільства. І третій – використання технологій, таких як штучний інтелект та машинне навчання, щоб допомогти просівати потоки російської брехні та швидко виявляти зловмисні наративи.

Уряди неспроможні зробити це самостійно. У вільних суспільств проте є перевага, якої немає у автократів - справжнє громадянське суспільство, яке може бути гнучким та інноваційним. Напередодні війни в Україні групи громадянського суспільства в Центральній та Східній Європі відточували методи виявлення російської дезінформації та протидії їй.

Звичайна стара медіа-грамотність серед читачів та глядачів, як, наприклад, уміння розрізняти джерела – також важлива.

Відкриті суспільства вразливі, саме тому, що відкриті. Асиметрія на користь зловмисного використання інформації є значною. Демократії мають знайти спосіб адаптуватись. Темні актори постійно трансформуються, тому відповідь має бути систематичною та стійкою.

У світі, який миттєво з'єднує мільярди людей, правда може мати лише шанс, щоб поборотися з організованою брехнею.

Переклад Gazeta.ua

×