10 квітня 1815-го на індонезійському острові Сумбава розпочалось виверження вулкану Тамбора, яке тривало півроку і призвело до глобального похолодання в світі та голоду в Європі в 1816-му. Виверження є найбільшим в історії людства.
Протягом кількох століть гора Тамбора на острові Сумбава не проявляла вулканічної активності. 5 квітня 1815-го розпочалося середньої сили виверження, яке супроводжував потужний вибух, звук якого зафіксували на відстані до 1400 км. Вранці наступного дня на острів Ява, що за 1200 км від Сумбави, почав падати вулканічний попіл.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Через масові землетруси на Філіппінах прокинувся вулкан
10 квітня з вулкану піднялись 3 стовпи полум'я висотою до 40 км, а вся гора перетворилась на величезне вогнище, з якого в море стікали магматичні потоки, знищуючи усе навколо. Виверження супроводжувалось "дощем" із шматків пемзи до 20 см у діаметрі. Викинуті в повітря маси вулканічного попелу протягом 3-х діб приховували від сонячного світла територію в радіусі до 500 км від вулкану. Завіса попелу була на кількадесят кілометрів навкруги острова. Активна дія вулкану тривала до 15 квітня.
Велика частина острова Сумбава, площа якого понад 13 тис км кв, була вкрита шаром вулканічного попелу товщиною більше 1 м, а сама гора, яка до виверження мала висоту 4200 м, зменшилась до 2850 м.
Безпосередньо на острові загинуло 10 тис. людей. Вижили 29 осіб. Усі рослини були знищені. На сусідньому острові Ломбок, що за 200 км, загинуло 44 тис. людей, і вкрив попіл товщиною до півметра. Попіл випав на Моллукські острови, острів Ява, частково Сулавесі, Суматру та Борнео.
Ще протягом кількох місяців після виверження попіл зависав на висоті кілька км у атмосфері та розносився вітрами на сотні кілометрів. Це призвело до значного похолодання влітку 1815-го і, як наслідок, до браку їжі в Китаї, Європі та Північній Америці. Ці зміни клімату призвели до зниження температури на Землі на 0,5-0,7 градуси.
Наступний, 1816 рік, виявився ще холоднішим і супроводжувався надзвичайно холодними зимами в Європі та Америці. Сніг у Європі розтанув в червні. У Північній Америці протягом усього літа були заморозки, а зимові морози на обох континентах розпочались уже в серпні.
З виверженням Тамбори пов'язують епідемію тифу в Європі, холери в Індії, голоду в Ірландії та на півночі Великої Британії. Весною 1817 року ціни на зерно у Європі виросли в 10 разів, що в багатьох країнах спричинило голод і десятки тисяч людей, які постраждали ще у період Наполеонівських війн, емігрували в Америку. Значно слабші виверження Тамбори спостерігали теж в 1847-му, 1913-му і 1967-му. Вулкан досі вважається активним.
2 
1
Коментарі