Думки у виданні The Financial Times запрошеного наукового співробітника Інституту гуманітарних наук у Відні Кирила Рогова
Незважаючи на постачання західної зброї, український контрнаступ не приніс очікуваних результатів. Російська військова машина частково подолала кризу командування і політична ситуація залишається відносно стабільною. В результаті конфлікт перейшов у затяжну фазу. Але чому Росія така стійка до санкцій, як перенесла витрати вторгнення, і як довго Володимир Путін буде продовжувати війну?
Кремль перебуває на переломному етапі економіки війни. Цього тижня міністерство фінансів РФ повідомило, що наступного року має намір витратити на оборону $108 млрд, що втричі перевищує суму, виділену в 2021 році, і що еквівалентно 6% від ВВП Росії. Але фактична сума неминуче буде вищою через приховані статті та, ймовірно, складе близько 7% або $126 млрд.
Основні військові витрати Росії за останні 1,5 року - близько $170 млрд. Війна обходиться Кремлю в $100-120 млрд на рік
Forbes підрахував, що основні військові витрати Росії за останні 1,5 року становили близько $170 млрд, і це не включає деякі регулярні витрати на оборону. Такі оцінки, безперечно, неточні, але потрапляють у той же діапазон, вказуючи, що війна коштує Кремлю $100–120 млрд на рік.
Проте суттєвого впливу на економіку це не мало. Принаймні поки що. Тому що за конфлікт платять покупці російської нафти, а не російська держава. За останнє десятиліття середньорічний дохід Росії від усього експорту становив близько $430 млрд за середньої ціни на нафту марки Brent у $67 за барель у цей період. Однак аномальне зростання цін у 2022 році, спричинене вторгненням в Україну і санкціями, збільшило експорт до $590 млрд, а цього року ця цифра оцінюється приблизно в $460 млрд. Додатковий дохід у розмірі $200 млрд, що перевищує середній показник за десятиліття, на даний момент приблизно покриває витрати на війну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Інколи Офіс президента шкодить міжнародній політиці" - Володимир Огризко
Звичайно, не всі ці гроші пішли безпосередньо до військового бюджету, але більша їхня частина пішла. Вигоди для Путіна від такого збільшення прибутків від експорту значні. Не було потреби перерозподіляти великі гроші з інших частин бюджету держави, що створювало б політичну напруженість. Російський уряд оцінює бюджетне стимулювання свого бюджету на 2022-2023 роки у розмірі 10% від ВВП, що дозволяє йому компенсувати ефект санкцій та обмежує їх наслідки.
Це може швидко змінитись. Досі щорічний прибуток від експорту у розмірі $430 млрд дозволяв Путіну комфортно інвестувати в інфраструктуру та підтримувати достатні соціальні витрати. За останнє десятиліття лише 2015 і 2020 роки виявилися неврожайними, коли зовнішні доходи становили лише $330-340 млрд за середньої ціни на нафту $47 за барель.
Якщо доходи від експорту нафти впадуть до $350 млрд, Путін навряд чи продовжить війну, враховуючи подвійний тягар військових витрат і високих соціальних асигнувань на підтримку внутрішньої стабільності
Однак під час конфлікту повернення до середніх доходів від експорту, за витрат на війну в $120-150 млрд, створить серйозні проблеми для режиму. Якщо доходи від експорту впадуть до $350 млрд, Путін навряд чи продовжить війну з огляду на подвійний тягар військових витрат і високих соціальних асигнувань на підтримку внутрішньої стабільності.
До речі, версія, що Путін не може зупинити війну, не втративши лиця, є невірною. Цілком можливо, що він припинить бойові дії, якщо відчує, що втрачає легітимність. Навіть якщо оголосить про добровільне виведення військ із територій, окупованих Москвою з лютого 2022 року, більшість росіян відчують величезне полегшення. Фракцію фанатиків війни можна буде легко придушити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: $300 млн на день: скільки коштує війна для РФ
Однак з фінансової точки зору останні роки показали, що Саудівська Аравія та Росія можуть маніпулювати цінами, якщо зберігається лояльність ОПЕК, забезпечуючи додатковий прибуток. Тим часом санкції як на експорт, так і на імпорт стають неефективними, коли ціни на нафту зростають, а прибуток від їхнього обходу покриває ризики та додаткові витрати.
Ці реалії уможливлюють затяжну війну в Україні. І дуже важливо пам'ятати, що досягнення припинення вогню чи "поганого" миру, який підтримує статус-кво, нічого не дає. Кремль просто перенаправить ресурси на підготовку до нової війни, яку, як і нинішню, фінансуватиме решта світу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо нову потенційну загрозу через Північну Корею" – Олександр Мусієнко
Наші поточні сценарії енергетичного переходу були здебільшого розроблені наприкінці 2010-х. Однак ми переживаємо нову епоху підвищеної геополітичної напруженості та ризиків. Тому "вузькі місця", що виникають, і недоліки перехідного періоду тепер слід розглядати через нову призму - вони надають диктатурам непропорційний важіль впливу.
Якщо не переосмислимо ці перехідні механізми, причому терміново, то демократії продовжать оплачувати рахунки за війни, які автократії ведуть проти них.
Переклад Gazeta.ua
2 
1
Коментарі