Український півзахисник Михайло Кополовець розповів про свої виступи за німецький "Айнхайт" і життя в Рудольштадті.
Як ви можете оцінити рівень п'ятого німецького дивізіону?
"Розумієте, в Оберлізі дуже багато дублів команд, які грають у вищих дивізіонах. Тому на матчі беруть 3-4 серйозних професіонала з, наприклад, третьої ліги. Такі команди спокійно могли б грати на рівних з українською першою лігою. Третя німецька ліга, щоб ви розуміли, - це сорокатисячні стадіони і прямі трансляції всіх матчів".
А який стадіон в "Айнхайта"? Чи велика домашня аудиторія у вашої команди?
"Стадіончик у нас невеликий. Коли я тільки прийшов у цю команду, то на трибунах збиралося по три тисячі вболівальників. А кубкову гру з "Карл Цейс" відвідало ледь не півміста. До слова, населення Рудольштадта - 25 тисяч чоловік, а квиток на матч коштує 10-15 євро. Звичайно, коли "Айнхайт" почав програвати матч за матчем і йти на виліт, відвідуваність знизилася".
Чи є в Рудольштадті українська діаспора? На що ви порадите звернути увагу нашим туристам?
"Є тут пару старих замків - був я на екскурсії, дивився, дуже цікаво. Але набагато цікавіше в місті Йена, що в 20 кілометрах від Рудольштадта. Що стосується мого міста, то воно, щоб ти розумів, розташоване у горах. У 150 метрах від мого будинку починається ліс. Тому коли вночі в місто спускаються лисиці - це не рідкість. Правда, коли я вперше побачив лисицю, то був шокований.
Діаспора? Є наші люди, є. Підходять, залишають мені номери телефонів, візитки. Українці за кордоном збираються, хочуть спілкуватися. Але молоді мало, в основному люди 45-50 років.
Я не розумію тих, хто виїжджає з України і осідає у Німеччині - тут важко психологічно. Все розмірено, спокійно. Я одного разу залипнув на світлофорі - вже зелений, а я стою. І ніхто хоча б раз мені не посигналив! Зате приїхав в Ужгород, ледь жовтий - вже сигналять, давай рухайся. Відчуваю, що я - вдома, ось це мені й треба. Так, у Німеччині соціальні виплати, висока якість, але тут все штучне, багато геїв".
Вам дискомфортно поруч з геями?
"Не те слово. Одного разу випадково зайшов у гей-клуб на дискотеку і не зрозумів, що відбувається. Я ледь там не блював. Мені було огидно, а німцям - нормально. Вуха проколоті такими кулями... Я не з того світу. Українцям така Європа ще довго не буде вкладатися в голові. Два мужика йдуть, тримаються за ручки, цілуються ... Було б це в Ужгороді - уже б обидва отримали по голові.
Чесно зізнаюся: я запитував у наших пацанів, чи немає в "Айнхайті" геїв. Кажуть - нема. Ще не вистачало, щоб вони були в команді! Адже в душ ходимо всім колективом. Я спочатку так придивлявся - думаю, може комусь сподобався. У Німеччині діти з дітьми, старші зі старшими, "голові" - там вже просто не розумієш, що відбувається. Там збоченнями кишить - і ніхто не ховається. Мені дико", - сказав Кополовець в інтерв'ю "Футбол 24".
3 
4166
Коментарі