"Ген шизофренії" одночасно кодує здібність людини до навчання і, швидше за все, визначає рівень інтелекту людини. Учені ще не до кінця дослідили, яким саме способом виявляється вплив. Однак вони стверджують, що активність гена виявляється у всіх відділах мозку, що відповідають за інтелект.
Психіатри лікарні Zucker Hillside при Інституті медичних досліджень Файнштейна спільно з фахівцями Гарвардського центру генетики і геноміки в Бостоні отримали дані про існування гена, який скоріше за все визначає інтелект.
Дослідники вивчили препаттерни генома людей, хворих шизофренією та іншими психоневрологічними розладами, які характеризуються погіршенням процесів пізнання, і порівняли їх з даними здорових добровольців.
Виявилось, що ген дисбіндін-1, який раніше вчені пов"язували із шизофренією, також може задавати якість і особливості загальної здібності до пізнання.
– Отримані дані дозволяють припустити, що здібності до пізнання, особливо рівень інтелекту, складаються значною мірою під впливом генетичних чинників, - коментує головний автор дослідження Кетрін Берді.
У дослідженні взяли участь 213 пацієнтів білої європеоїдної раси, які страждали шизофренією та 126 психічно здорових добровольців. Спочатку американські фахівці виміряли рівень і характеристики інтелекту в різних аспектах діяльності, а потім проаналізували зразки ДНК учасників дослідження.
За словами головного експерта Еніла Мальхотра, ген дисбіндін, судячи з отриманих даних, зумовлює, якими будуть здібність до пізнання та інтелект тієї або іншої людини. Проте зациклюватися на одному гені не варто.
Його безпосередня поведінка може пояснити не більше 3% особливостей індивідуального розуму, що підтверджує необхідність більш універсальної моделі, що враховує інші генетичні і екологічні чинники. Не дивлячись на успіх генетиків, до кінця значення дисбіндіна в центральній нервовій системі на сьогоднішній день невідоме.
Відомо лише, що його вплив помітний у всіх ключових областях мозку, пов"язаних з пізнанням, зокрема з вирішенням проблем, навчанням, пам"яттю і сприйняттям. Учені припускають, що дисбіндін може грати роль в комунікації нервових клітин в цих структурах і допомагати їм в забезпеченні власного виживання.
Зміни в генетично "нормальному" дисбіндіні на стадії формування генома можуть стати перешкодою у взаємодії клітин мозку і не захищати їх від загибелі, що негативно впливає на пізнання та інтелект, пише Газета.ru.
2 
1
Коментарі