Маємо першу реакцію в Україні на рішення польського Сейму, який відмовився назвати Волинську трагедію "геноцидом", проте ухвалив резолюцію з формулюванням "етнічна чистка з ознаками геноциду". Аналогічне рішення раніше ухвалив Сенат Польщі. Перший президент України, голова громадського комітету "Примирення між народами", перебуваючи в редакції газети "День" на зустрічі з учасниками Літньої школи журналістики, не міг не відреагувати. Тим паче запитання про рішення польського парламенту щодо Волинської трагедії від учасників Школи прозвучало першим до нашого гостя.
"Надмірна політизація питання польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни, яку ми спостерігаємо цього року, не принесла жодної користі у наближенні нас до важкої правди про минуле, - сказав Леонід Макарович. - Більше того, заяви радикальних політиків з обох боків завдали серйозної шкоди багатолітнім напрацюванням, спрямованим на зближення наших народів. Із польського боку звучать безвідповідальні заяви про "геноцид поляків на Волині", які не відповідають ані історичним фактам, ані юридичним визначенням цього явища. Польські політики говорять лише про польські жертви, нехтуючи пам'яттю загиблих українців. Їхня риторика свідчить не про прагнення порозуміння з українцями, а про бажання повної капітуляції іншої сторони".
"З боку громадськості в Польщі забракло тверезих голосів, які спробували б зупинити радикалізацію цієї теми, остудити гарячі голови радикальних політиків, - продовжив перший президент. - Українська ініціатива порозуміння, висунута Громадським комітетом примирення, не знайшла відгуку у наших сусідів, тому вкрай важливий діалог на громадянському рівні не відбувся".
Ще більше обурення у Леоніда Макаровича викликала поведінка деяких українських парламентарів: "Заява 148 з них із закликом до польського Сейму визнати події на Волині геноцидом – безпрецедентний у світовій історії випадок, коли політики просять законодавчий орган іншої держави звинуватити у найважчому із злочинів представників свого народу. Це антигромадський, антинаціональний крок, що може бути прирівняний до національної зради. Ці 148 депутатів (більшість з яких ігнорує одну з найбільших трагедій в минулому України – Голодомор, що був злочином геноциду проти мільйонів українців) розтоптали нашу історію. Їхній безвідповідальний крок додатково радикалізував ситуацію в Польщі, додаючи аргументів тамтешнім антиукраїнським політикам. У результаті утворився дуже неприродний союз між польськими націоналістичними та прорадянськими, а то й відверто сталіністськими політиками в Україні. Їх єднає лише ненависть до України, а така платформа не може бути основою для тривалої і плідної співпраці".
"Історія знає багато прикладів, коли тимчасово брали гору радикали, але врешті-решт завжди перемагав голос розуму, - наголосив Кравчук. - Так буде в українсько-польських дискусіях щодо важкого минулого. Напруження політичних пристрастей врешті спаде, і здатність спокійно аналізувати знову повернеться до більшості учасників суперечок. Саме тоді можна буде належно оцінити деструктивну роль окремих радикалів, які завадили зближенню наших народів, і не дозволити їм повторити цього в майбутньому. Врешті можна буде повернутися до спокійного вивчення минулої трагедії".
Перший президент зазначив, що Громадський комітет буде всіляко сприяти тому, аби продовжилися історичні дослідження цієї теми, що спиратимуться передусім на документи того часу. "Адже порозуміння неможливе без розуміння того, що саме сталося в ті страшні 1940-і роки, а його поки що бракує як в польському, так і в українському суспільствах. Незважаючи на труднощі, ми й далі прагнутимемо наблизитися до правди. Ми розуміємо, що це наближення буде довгим шляхом, і ми готові до нього", - наголосив Леонід Кравчук.
2 
8759
Коментарі
231