Чи стане партія Зеленського сама собі коаліцією

Деякі політичні сили, як то "Слуга народу" чи "Голос", не беруть у списки діючих нардепів. Так показують виборцю, що повністю розривають з нинішньою елітою. Це тенденція цих виборів, такого раніше не було.

Політичної кризи немає. Є певна напруга, протистояння між президентом і нинішньою Верховною Радою. Попри те, що парламент ухвалив низку реформ, ставлення до нього у суспільства залишається критичним. Зокрема, і через те, що не ухвалили багато очікувань рішень — не скасували депутатську недоторканність, не проголосували відкриті партійні списки. Чи будуть ефективнішими нові депутати, сказати важко. Досі не вилікували давні "хвороби" українського парламентаризму — кнопкодавство, прогули, незаконне збагачення.

Понад 70% нардепів будуть новими. У "Слуги народу" тільки всі нові, а це вже майже половина. У партії Вакарчука — теж. В інших фракціях з'явиться багато нових облич.

В округах обиратимуть або популярну людину. Або ту, яку вважатимуть корисною для округу. Часто обиратимуть за партійною ознакою.

Щодо списків, то в першу чергу голосуватимуть за лідера партії.

Ті, які професійно працюватимуть над законопроектами у різних галузях — від культури до оборони і нацбезпеки. З останнім проблем не буде. До парламенту зайдуть багато військових. Радує, що будуть представники IT-бізнесу.

Багато тих, хто зараз йде в депутати, не може собі сказати: чи зможе він ефективно працювати. Ти можеш бути класним бізнесменом, юристом, освітянином, але депутатська робота — рутинна, бюрократична. Треба сидіти над документами. Водночас потрібно бути непоганим організатором. Вміти відстоювати свою позицію перед телекамерами. Ну і безумовно — моральні якості. Вміти відмовлятися від корупційних спокус, лобізму за гроші, не бути чиїмось інструментом, а мати власну позицію.

Така вірогідність існує. Але швидше за все більшості з однієї партії не буде. Шоб була моно-більшість, "Слузі народу" потрібно зберегти нинішні рейтинги. А за деякими опитуваннями є невеличке, але зниження. Навіть якщо наберуть більше 40%, отримають мінімум 110 мандатів по списках. Рекорд встановлять. Раніше його мала Партія регіонів із 37%. Щоб отримати моно-більшість, треба не менше 130 мандатів по списках, і 100 за округами. Це буде дуже важко.

Скоріше за все партія Зеленського матиме від 170 до 200 мандатів. Водночас, можуть залучити до фракції окремих мажоритарників. Отримають фракцію більше 226 депутатів і тоді можуть і не створювати коаліції. Бажано, щоб все таки були у коаліції ще з однією партією. Щоб був процес узгодження. В іншому випадку з'являться ризики, коли ігноруватиметься думка решти політсил. А це небезпеки для демократії.

Якщо партія отримує більшість голосів демократичним шляхом, це не узурпація влади. Узурпація це те, що було у Януковича. Коли всупереч Конституції і законам влада концентрувалася в одних руках.

Трагедії немає. Вибори є виборами. Хтось проходить, а хтось ні. Партія Порошенка може не потрапити. Якщо зростатиме рейтинг у "Голоса" і "Української стратегії Гройсмана". Якби бар'єр був високий, тоді б дійсно було несправедливо.

Ті, хто не пройдуть, можуть бути представлені у місцевих органах влади, впливати на громадську думку, провести своїх мажоритарників, як та ж "Свобода" у цьому парламенті. Натомість партія "Народний фронт" так і не з'явилася. Це при тому, що була фракція і навіть свій прем'єр-міністр. Останні роки вони не брали участі у місцевих виборах, як це, наприклад, робила "Батьківщина". І власне розплатилися за це.

"Самопоміч" не в повній мірі виправдала очікування своїх виборців, які були дуже великими у 2014 році. А внутрішні протиріччя призвели до розколів всередині партії. Політсилам потрібно проводити роботу над помилками.