"Слуга народу" незабаром почне фрагментуватись - Клименко

5

Швидкість ухвалення законопроектів. Багато з них писали ще у 2015-2016-х. Довго ходили, не ухвалювали. А за місяць фактично ухвалили все, над чим працював другий уряд Арсенія Яценюка. Побачила законопроекти, які писали ще ми. Вони 4 роки лежали у столі.

Люди, які зайшли у парламент, за інших обставин ніколи не зібралися б в одному місці. Деякі не мають вищої освіти, не працювали ні в бізнесі, ні на державній службі, не мають стосунку до юриспруденції. І поряд ті, хто керував державою. Вони в одній залі спільно ухвалюють рішення.

Тих, хто не розуміє, як працює державна машина. Та багато "слуг народу" починають наздоганяти досвідчених, вже зрозуміли, куди потрапили.

Турборежим. Але вікно можливостей закривається. Цей парламент швидко ухвалює хороші законопроекти до кінця року. Плюс у тому, що законопроекти, які змінюють правила гри, в іншому випадку не пройшли б.

"Слуги народу" внесли законопроект, який дозволяє уряду переглядати ліцензії господарської діяльності. Зараз це право за парламентом. Фактично всупереч Конституції хотіли передати повноваження законодавчої влади виконавчій, сконцентрувати їх в уряді.

Документ відправили на доопрацювання.

Найпровальнішою була комунікація президента з парламентом і суспільством щодо "формули Штайнмаєра". Зеленський і його партія допустили величезну помилку. Підірвали довіру до себе. Тепер українці прискіпливо дивитимуться на все, що пропонуватиме монобільшість.

Я була на майдані Незалежності 14 жовтня. Там було значно більше 18 тисяч, як це подають офіційно. Кількість вражала. Вийшли на вулицю, бо влада не розмовляє із суспільством. Мовляв, ми самі "розрулимо". Українці не пробачають, коли за спиною узгоджують незрозумілі червоні лінії.

Не вийти до людей з боку керівництва держави було неправильно. На вулицю вийшли громадяни, які хочуть почути правду і що в дійсності відбувається.

Вважають, що 73 відсотки підтримки у другому турі вибачать будь-які дії. Але маятник високих рейтингів може хитнутися в інший бік. Зеленський втрачатиме підтримку, якщо не спілкуватиметься з суспільством щодо важливих питань деокупації Донбасу і Криму, земельної реформи, бюджету.

Зміцнювати боєздатність та економіку. Щоб протистояти Путіну, потрібно бути сильними. Якщо показувати, що йдемо на поступки, тим більше у Путіна прокидатиметься хижацький інстинкт.

Досі немає чіткого плану деокупації та реінтеграції окупованих територій. Від різних людей чуємо якісь бачення. Зеленський каже одне, Пристайко – інше, Яременко – третє. І це не узгоджується між собою. Нам розповідають про якісь домовленості. Як можна домовлятися, не маючи стратегії та плану?

Коли сталася історія з підписом "формули Штайнмаєра", попросили спікера запросити до зали президента Зеленського, Пристайка і всіх причетних до перемовин. Зеленський зустрівся тільки з керівниками фракцій у закритому режимі.

Зрозуміло, що "формула Штайнмаєра" неприйнятна для України. Спочатку Росія має вивести війська, потім треба повернути український контроль над кордоном, і лише згодом, можливо, говорити про якісь вибори. Інакше реалізуємо план Путіна. Мінські домовленості від початку були мертвонародженими.

Ми маємо більше експертизи. Маємо чітке бачення та програму. Розуміємо, чому прийшли у Верховну Раду, що хочемо ухвалювати. Читаємо законопроекти, обговорюємо їх. Даємо свою експертизу у комітетах, що корисне для парламенту. Попри те, що нас 20. Часом опиняєшся у ситуації, коли ти єдиний, хто розуміє, про що законопроект. Зміст пояснюєш колегам.

Щодо Донбасу і Криму. Не розуміємо, в які зобов'язання влада веде Україну. До того ж у закритому режимі.

В економіці президент почав не з того кінця. Законопроект "слуг" про касові апарати та РРО викликали протест підприємців. Президент чи його партія вирішили, що це "гарна" ідея почати з закручування гайок малому та середньому бізнесу.

Починати треба з великих олігархічних груп. Тоді з'явиться довіра у суспільства, і воно буде готове платити додаткові податки, виходити з тіні. Ситуація виглядає так, як на трасі Merсedes і "Жигулі" перевищують швидкість однаково, а зупиняють тільки "Жигулі".

Потрібна чітка візія, як вивести економіку з тіні. Від більшості поки немає жодного законопроекту, який дає доступ до монопольних ринків, збільшення там конкуренції, відрізає олігархів від бюджету.

З ними боротися складно. Це люди з великими грішми, зв'язками, найбільші роботодавці. Влада не зацікавлена іти з ними на конфлікт. Хоча люди повірили Зеленському, що він боротиметься з олігархами.

На "трійку з мінусом". Немає жодного проривного рішення, яке би вивело Україну із замерзлого стану країни і дало розвиток на 5-10 років.

Вже минуло 2 місяці, а багато з міністрів не розуміють, куди потрапили. Не розуміють обсягу проблем, які мають вирішувати. Тому декілька міністерств просідають. Наприклад, МОЗ, яке застрягло у адміністративному паралічі. Відвоювали на бюджетному комітеті гроші на ліки для важкохворих. Чому маємо за міністерство робити їхню роботу?

Відкриваєш розділи програми уряду, особливо соціальний блок - за деревами лісу не бачать. Не розуміють, куди дійдуть через 12 місяців. Програма виглядає як пазл, який не складеться в одну картину успішної України.

Там є правильні гасла. Розуміємо, що нам треба 40% росту ВВП за 5 років, прозора земельна реформа. Відлучити олігархів від державних підприємств, щоб перестали там красти. Є багато гарних речей, але вони не підкріплені конкретними кроками.

Добре, що уряд хоче поліпшити якість доріг, реформувати залізницю. Це дає можливість розвиватися іншим бізнесам.

40 відсотків - величезна цифра. Міжнародні аналітики, банки, МВФ сказали, що практично неможливо досягнути такого росту. Ніхто не займається людським капіталом. Як може рости економіка, якщо значна частина населення шукає роботу в інших країнах. Без людського і грошового капіталу економіки не ростуть. Нинішня влада не займається ні одним, ні іншим. Жодної програми повернення людей з-за кордону й утримання тут немає. Уряд показує "хотєлкі", які не підкріплені цифрами, розрахунками та програмами. Крім того, б'юджет-2020 взагалі не передбачає жодної програми, яка якісно просунула б економіку.

З оцінки того, що маємо і що можна вивести з тіні. Наприклад, 2020-го повертаємо гроші з офшорів. Паралельно запрошуємо повертатися українців. Для цього зарплати повинні бути хоча б на рівні того, що заробляють за кордоном. Навіть якби було 50-70% від зарплатні у Польщі, люди жили б тут. Бачимо, якась галузь дає приріст ВВП, давайте її стимулювати. Розвиваємо школи, освіту, щоб у нас були найкращі інженери і IT-шники у світі. Все має бути комплексно, щоб розуміти, як воно виглядатиме через 5-10 років.

Гончарук із міністрами має тверезо оцінити ситуацію. Усвідомити, що мають у своїх руках. Поки що вони до кінця не розуміють, які системні проблеми в країни. Показують лише хаотичні рухи.

Треба зробити аудит, за ним визначити 5 найважливіших реформ для суспільства, сталого росту економіки, і починати їх впроваджувати. Читати програму, в якій кілька десятків розділів, неможливо. Не можна досягнути 50 реформ одночасно. Дай Боже, щоб вони встигли зробили хоча би 2-3.

МВФ чекає на результати судів щодо Приватбанку, затвердження бюджету-2020. Не можуть ухвалити рішення, бо не розуміють, чи збирається влада відсторонитися від олігархів. До того ж вона почала переглядати реформи. Ліберальний ринок землі хочуть "каструвати". Хоча ми ще не бачили фінальної редакції закону. Щоб не було так, що знову створять закриту касту земельних олігархів. А воно до того йде. МВФ чекає чітких реформ, цифр, за якими буде ріст. Тоді, думаю, розмовлятимуть про нову програму для України.

Якщо далі подаватимемо сигнали, що збираємося виплатити мільярди доларів Коломойському за Приватбанк, не буде боротьби з корупцією, то МВФ як будь-який кредитор скаже: навіщо нам позичати гроші, якщо їх не зможуть повернути.

Загрози навіть не у девальвації. А що потенційні інвестори отримають поганий сигнал. Мовляв, у країні нестабільність.

Хочемо росту - треба мати і внутрішніх, і іноземних інвесторів. Тут не лише економіка має бути стабільною, але й політика.

Перша - це зміна всіх систем управління. Починаючи від уряду, парламенту, закінчуючи державними підприємствами. Все має бути перезавантажене адекватними, професійними та чесними людьми.

По-друге - реформи. Найбільшою та найважливішою є реформа освіти. Якщо не почнемо якісно готувати дітей у садках, школах, університетах, то не бачити нам росту економіки.

Третє - людський капітал. Повернення людей і утримання тих, хто залишився.

Більшість людей, які їдуть з України, не шукають лише зарплатню, вони шукають майбутнє для своїх дітей. Ми маємо створити їм це майбутнє. Хоча б показати, в який бік ідемо.

У нас є окремі точкові реформи. Щось розпочали. Системних реформ немає. Зараз ітиме боротьба: продовжувати їх чи ні.

Ми з ними конструктивно співпрацюємо, якщо це збігається з нашим баченням реформ. Це видно з голосування. Де розуміємо, що це треба для країни, для економіки - не будемо включати політичні ігри. Але якщо ми бачимо, що є корупційна складова, загрози для вільного ринку та для країни, ми про це говоритимемо.

Нам не пропонували комітети, де у нас були спеціалісти. Ми не хочемо комітет, аби займати місце. Голова має мати експертизу. Щоб розуміти, в якому напрямі рухати комітет.

Також це пов'язано з політичною відповідальністю. У нас є монобільшість. Є їхня політична відповідальність. Ми утрималися під час голосувань за будь-які кадрові призначення. Якщо монобільшість взяла владу, вона взяла і відповідальність, то вона має відповідати і за комітети, і за призначення.

Кожен із наших депутатів - експерт у певному секторі. За нами є спільноти, з якими тримаємо зв'язок. Можемо донести свою позицію і в залі Ради, і до громадян. "Слуга народу" визначила стратегію не включати законопроекти інших партій у порядок денний. Зараз все, за що голосують, – їхня ініціатива. Ці документи переписані з інших каденцій. Це треба визнати.

Порушення регламенту йде з усіх сторін. Дотримання його стало умовним. Тексти законопроектів з'являються за 10 хвилин до голосування. Порівняльну таблицю іноді вже дивишся мимохідь. У закони вносять непрофесійні правки.

У парламенті є "Слуга народу" та інші. У нас немає слова "опозиція". Ми - теж не опозиція. Але ми проукраїнська державницька партія і діятимемо в інтересах України.

Ми критикуємо тільки конструктивно. Та якщо депутати роблять собі рейтинг на безпідставній критиці, - це неправильно. Коли президент не може приїхати у парламент і пояснити, як він вирішив долю України, то це варте критики. Та якщо у Раді вносять добрий законопроект про оренду державного майна, чому ми повинні його розносити?

Після того, як вона виникне у "Слузі народу". З кожним голосуванням вони набирають усе менше. Їхні голоси десь зникають. Не знаю чому. Але багато законопроектів уже проходять на межі 226 голосів, до того ж, коли інші фракції підтримують. У якийсь момент парламент зміниться. Фракція "Слуги народу" почне фрагментуватися. Це вже очевидно. Подивіться, хто не голосував за судову реформу, яку ініціював президент. Це перший дзвіночок і для Зеленського, і для керівників фракції. Це означає - є або незадоволені партійним устроєм, або мають іншу думку, або інший порядок денний.

В України залишилося кілька місяців, щоби стати цікавою для інвесторів. Тому що європейські й азійські ринки почали стагнувати. Якщо Україна зможе себе показати адекватною, ми заберемо частину інвестицій для ринків що розвиваються. Але будь-яке непорозуміння у суспільстві призводить до того, що гроші вкладають в інші країни. У нас є економічно унікальний шанс. Він б триватиме не більше за півроку. Якщо не почнемо системні реформи, цікаві проекти, не встигнемо. Хочу і вірю, що країні вдасться.