Українське суспільство стоїть перед дилемою оцінки політичних процесів: з одного боку, оцінка ситуації різко критична - "Так жити не можна", але з іншого - революційні протести і фізичне протистояння для воюючої країни так само неприйнятні - про це в коментарі для Kyiv.Press розповів політолог Вадим Карасьов.
"Довіра до будь-яких державних інститутів і політичних лідерів досить низька, "нові проекти ", що з'являються, викликають реакцію хіба що їх друзів в соціальних мережах. У такій ситуації виник попит на якісно нові дії існуючих політиків і лідерів громадської думки.
Наприклад, несподіваним кроком можна вважати сидячі протести Радикальної партії Ляшка в парламенті. Минулого тижня оглядачі очікували силового розблокування трибуни, масової бійки між депутатами. Тим паче, режисери-постановники вели все до того, що люди у військовій формі могли штовхати і бити жінок просто в президії Верховної Ради. Ми всі розуміємо, кому це було б вигідно, і чиї канали показували б подібні кадри цілодобово. А ось ненасильницький протест - це асиметрична відповідь, це щось нове і свіже. Протест без насильства.
Багато хто вже згадують ненасильницькі протести в Індії, організовані Махатмою Ганді, які врешті-решт привели до перемоги руху національного визволення. Обидві українські революції новітнього часу, доречі, багато в чому сприйняті позитивно суспільством і іноземними урядами внаслідок їх мирного характеру. Протестанти або проводили мирні ходи і жили в наметових містечках, або захищалися від "Беркута" фанерними щитами.
Порівняно з погрозами або проявами насильства, мирні протести ще довго будуть більш виграшними методами політичної боротьби для українського суспільства. Громадяни погрожують "винести владу на вилах", але насправді підтримують мирні шляхи вирішення будь-якого конфлікту", - вважає експерт.
2 
8759
Коментарі
1