Рік тому президенти України та Росії Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали угоду про продовження перебування Чорноморського флоту в Криму до 2042 року і прив'язку оренди за нього до ціни на поставлений в Україну російський газ. 27 квітня 2010 року Верховна Рада ратифікувала цю угоду.
Що дали так звані "харківські угоди" нашій державі сьогодні? І що матимуть українці від них у майбутньому? Чи потрібні вони взагалі Україні? Свої бачення та оцінки у коментарях Gazeta.ua висловили українські експерти та політики.
Віталій Бала, директор Агентства моделювання ситуацій:
Підписувати угоди на 25 років, з моєї точки зору, неправильно. Такі угоди могли б підписуватися на 50 і більше років, у випадку коли існували династії монархії, коли спадкоємець міг продовжувати роботу попередника.
Ці угоди стали публічною легітимацією для президента Януковича. У США це був високозбагачений уран, у Росії - Чорноморський флот.
Відмова від підписання "харківських угод" мало що б змінила у відносинах України та Росії. Треба розуміти, що Україна є найбільшим покупцем газу. Так чи інакше це питання було б вирішено за підсумками перемовин.
Скасування "харківських угод" в односторонньому порядку - це неконструктивний крок. Він не дасть позитиву у стосунках з Росією. Їх можна переглянути лише шляхом переговорів, відстоюючи свої інтереси. Скасування ж їх через суд небезпечне для міждержавних стосунків. Так можна дійти до того, що Кравчук не мав повноважень на підписання угод у Біловежській Пущі.
Валерій Чалий, заступник генерального директора Центру Разумкова:
На сьогоднішній день маємо три очевидних результати від підписання "харківських угод".
По-перше, обіцянки влади щодо не підвищення цін на газ для населення виявились свідомою брехнею. Ціни на газ для українців вже піднімались на 50%, і ще підніматимуться цього року.
По-друге, гучно заявлена керівництвами Росії та України цінова знижка на російський газ - ніяка не знижка сьогодні, а додатковий величезний борг України за спожитий газ, який буде погашатись бартерною "оплатою" Росії перебування Чорноморського флоту на території України після 2019 року.
По-третє, заяви про те, що підписання "харківських угод" об'єднає суспільство чи знизить градус суспільної напруги, не справдились. На жаль, це питання навпаки розділило Україну навпіл. Спочатку близько 50% громадян України підтримували такий крок. Зараз їхня кількість зменшилась майже вдвічі.
Олег Тягнибок, лідер ВО "Свобода":
Скасування "харківських угод" можливе. Головне сьогодні - мати відповідну політичну волю. Є законодавство міжнародне, є міжнародні суди, які можуть цю справу вирішити. Але до того часу, поки політична влада не буде мати бажання цього зробити в Україні, навіть близько ми не зможемо розраховувати на якісь позитивні преференції у зовнішньо-політичних взаємостосунках.
Спільно із іншими націонал-патріотичними силами України ми беремо участь в акціях протесту щодо річниці підписання "харківських угод".
Наталія Вітренко, голова ПСПУ:
Від підписання "харківських угод" виграли тільки олігархи. Вони, що хотіли, те й зробили. Більше ніхто не виграв - ані Україна, ані Росія.
Прогресивна соціалістична партія України ніяких акцій на честь річниці "харківських угод" проводити не планує.
Микола Сунгуровський, військовий експерт-міжнародник:
Для того, щоб здійснювати рейди на підтримку сил на Південному Кавказі, Росії достатньо було б і порту у Новоросійську.
А от з точки зору символу, Севастополь для росіян - дуже чутливий момент, тому здача цього міста перед виборами розцінювалася б як поразка влади.
Головним резоном, яким керувалися росіяни при підписанні "харківських угод", є економічні інтереси. Це був крок до освоєння кримських портів.
Разом з тим, попри заяви росіян, Чорноморський флот РФ не є потужною силою. У Росії немає коштів навіть для того, щоб зробити боєздатними Балтійський та Тихоокеанський флот, не кажучи вже про Чорноморський, який для неї є вторинним і особливої військової ролі не грає.
3 
8759
Коментарі
8