Дипломата Сергеєва із ООН відправили на пенсію

Колишній представник України в Раді безпеки ООН Юрій Сергеєв вирішив написати заяву про вихід на пенсію.

"Друзі, все має свій початок і кінець. Сьогодні я прийняв рішення написати заяву про вихід на пенсію після багатьох років дипкар'єри. Дякую кожному з вас за підтримку і добрі побажання. Врешті-решт, Україні можна служити різними способами. Все неодмінно буде добре", - написав він.

1/2 друзі, все має свій початок і кінець.сьогодні я прийняв рішення написати заяву про вихід на пенсію після багатьох років дипкар'єри.

— Yuriy Sergeyev (@Yuriy_Sergeyev) 9 февраля 2016

Нагадаємо, що Сергеєв з 2007 по 2015 роки обіймав посаду постійного представника України при Організації Об'єднаних Націй. Працював у МЗС з 1992 року, починав з керівництва прес-центром. З 1997 по 2000 роки був послом у Греції і Албанії, а в 2001 році став заступником міністра закордонних справ. Ще через два роки він став послом України у Франції, а в квітні 2007 року його призначили в ООН.

На цьому посту його змінив інший дипломат - Володимир Єльченко. Одна з перших заяв Єльченка стосувалася стосунків України та Росії в ООН. Він говорив, що планує змінити стиль спілкування з Росією, щоб нейтралізувати їх методи.

Після відставки Сергеєв мало спілкувався з журналістами. Майже не давав коментарів, а єдине розлоге інтерв'ю дав УНІАН. У ньому розповідав про роботу в Радбезі ООН та особистому конфлікту з представником Росії Віталієм Чуркіним.

"Питання України еволюціонували. Коли я приїхав, була непроста ситуація і перші сутички з російською місією довкола визнання Голодомору геноцидом. Це був 2007-й рік. Ми витратили кілька місяців, щоб було прийнято декларацію, яка надзвичайно чітко й ясно говорила про те, що відбулось у 1933-му році. Але тоді вже почався супротив і діючого посла Росії Віталія Чуркіна, і усієї його команди. Це була перша сутичка, яка, у принципі, вже тоді дала нам зрозуміти, що не все так буде просто. І так воно еволюціонувало. Друга сутичка була довкола резолюції, яку підготувала Росія, де Україна опосередковано звинувачувалась у начебто підтримці неонацизму. Далі ми підійшли вже до більш серйозних речей – агресія Росії, окупація Криму", - пригадував він.

×