О 12.37 троє хлопців років 20-ти підходять до Монументу Незалежності. Обличчя прикриті хустками, в одного на голові будівельна каска, примотана до голови скотчем. Ліве передпліччя обмотане шматком пенополіурітану.
- Я тут тієї ночі був - тому підготувався. Це для захисту, - пояснює він своє вбрання. Представляється громадським активістом, псевдо - Знахар. Каже, що приїжджий, але звідки - говорити відмовляється. - Толерантності, добра чи жалю від міліції не чекаємо. Тільки який привіт - така і відповідь, як вдарив - так здачу і получив. Праву щоку підставляти не буду.
До Майдану саме підходить колонна мітингувальників - збиралися о 12-й біля пам'ятника Тарасу Шевченку, аби пройти ходою з вимогами.
- Вони думали, українці по квартирах сидіти будуть... Ха! - зі злістю цідить слова жінка років 50-ти , що стоїть неподалік. Говорить російською. - Ні, не будуть. Вже ні!
- Ну, я їхав з Боярки - то там тиша і спокій, - каже чоловік років 35-ти з жовто-блакитною стрічкою на рукаві шкірянки.
- А скільки тут зібралося, ви бачите? - спокійно відповідає жінка. - І ями ці їм не допоможуть!
Киває на дірки у бруківці - вночі працівники комунальних служб зняли деякі плити, утворивши ями. Таких "дірок" кілька десятків. Найближчу засипає піском сивий чоловік в кепці - пісок сипле з дорожнього знаку. До роботи одразу долучається ще з два десятки чоловіків - пісок набирають в кузові "Камазу", що стоїть неподалік. Носять його до ям у поліетиленових пакетах, які в когось знайшлися. На вантажівку забирається Знахар з товаришем та усміхнена дівчина років 18 - вони набирають пісок у пакети і передають людям.
- Бистріше - он люди вже підходять! - квапить добровольців киянин 42-річний Ігор Тищенко - він також вантажить пакети піском, стоячи в кузові машини. З під розщепленої курточки визирає бейдж з написом від руки "Охорона. Майдан".
За кілька хвилин присипані ями закривають плитами, що познімали вночі
- Це комунальників "Камаз", - утирає лоба Ігор, посміхається. - Пісок, щебінь і плити - машину вони просто прибрати не встигли. Вчора працівникам транспортно-комунального було "указаніє", щоб повідкривали люки і познімали плитку. Щоб люди, які сюди прийдуть, калічилися - я так розумію. Але ми машину на виїзді зупинили - водій щось розказував про цемент, який вони наче будуть завозити.
До Монументу підходять лідери опозиції - Віталій Кличко, Олег Тягнибок, Арсеній Яценюк. Люди вітають їх оплесками.
- Делать надо сегодня, ребята! - кричить хтось до них.
- Ви вже визначилися, хто буде головним? - чутно інший голос.
- Хто там провокує, га? - підіймає голову Яценюк. Голос зверхній.
- Зараз лідер нації повинен нас повести - хто він? Народ чекає! -не вгамовується "провокатор".
Політики в оточенні журналістів і людей підіймаються до монументу, на сходах виникає тиснява.
- Не штовхайтесь - йдемо в Європу!
- Да понятное дело - главное, не задавить друг друга, пока идем! - перемовляються мітингувальники.
Політики стають біля монументу, розвертаються до людей.
- Кличко! Кличко! - починає скандувати хтось. Віталій посміхається, прикладає вказівний палець до губ - мовляв, не варто. Голос затихає.
З'ясовується, що ні в кого з політиків та їхніх супроводжуючих немає гучномовця. Раїса Шматко, голова "Всеукраїнського жіночого руху за вільну Україну", передає їм свій. Гучномовець бере до рук Яценюк, однак не встигає нічого сказати - після коротких перемовин лідери опозиції сходять зі сходів і йдуть в напрямку Хрещатика.
-Куди вони? Де говорити будуть? - чути розгублене.
- До апаратури пішли! - відповідає хтось.
За хвилину до монументу підходить кілька барабанщиків. Їх оточують люди, прислуховуються. посміхаються.
- Банду геть! Ре-во-лю-ція! У-кра-ї-на! - скандують під барабанний дріб.
- Ширше коло! - кричить один барабанщиків. - Ширше! У-кра-ї-на!
3 
8759
Коментарі
77