Підступна гра Кіма. Що обіцяв Путін в обмін на ракети

Поява ракет КНДР в якості російської зброї, що застосовується проти України, збіглась у часі з відмовою КНДР від стратегії мирного возз'єднання з Республікою Корея. Тепер родина Кімів розглядає тільки окупацію з анексією, якщо станеться війна. Все це відбувається на фоні неготовності Китаю починати війну для захоплення Тайваню, незважаючи на негативний для комуністичного Китаю результат президентських виборів Китайської республіки на Тайвані.

Чи корейські ракети кращі за російські?

Дивлячись з України, яка зазнає ударів Росії, тепер вже з використанням імпортних балістичних ракет, можна сказати, що північнокорейські ракети кращі, бо вони гірші. Причому зараз в Україні демонструється найкраще, що є у КНДР.

Знайдені під Харковом фрагменти нової у війні ракети дуже схожі на демонстровані раніше південнокорейським телебаченням поруч з Кім Чен Ином. Вони ідентифіковані як KN-23 у США і Hwasong-11 у Республіці Корея. Як насправді називаються північнокорейські ракети, не наважується розкрити жодна розвідка, очевидно, щоб не наражати на небезпеку свої джерела. Така секретність опосередковано вказує на велику занепокоєність КНДР кількістю і якістю своїх ракет.

KN-23 – ракета, схожа на російський "Іскандер-М"/"Кінджал", який провально використовувався в азербайджано-вірменській війні і виявив обмежену ефективність в російсько-українській війні, навіть дуже обмежену з урахуванням наявності в Україні протиракетних засобів Patriot і SAMP/T.

В технологічному плані "Іскандер-М"/"Кінджал" і KN-23 все ще позаду давно ліквідованої американської ракети Pershing-2, яка дійсно змінила хід холодної війни. Її розгортання в Європі у 1980-ті у відповідь на розгортання SS-20 змусило радянське керівництво відчути себе вразливим. Pershing-2 був значно меншим за SS-20. Але нечувана точність і нечувано малий підлітний час до центрів прийняття радянських рішень змусили Кремль переключитись у режим закінчення холодної війни.

Для КНДР KN-23 є значним технологічним проривом в технологіях війни. Їх поки небагато і, цілком можливо, ніколи не буде багато. В арсеналі КНДР все ще домінують нащадки ракет, відомих (але все більше забутих) як Scud – експортний варіант радянських ракет "Ельбрус". В Україні такі ракет були ліквідовані за американські гроші у 1990-ті без жодного болю і жалю. В КНДР ракети Scud потрапили наприкінці 1970-х з Єгипту і були локалізовані як Hwasong-5, потім Hwasong-6 і, нарешті, в 1990-ті, коли Україна ліквідовувала свої "Ельбруси", як Hwasong-7.

Бойові ракети великої дальності від німецьких V-1 і 2 часів Другої світової війни до сьогодні пройшли у своєму розвитку п'ять-шість поколінь. Вони можуть бути різної потужності і дальності, використовувати рідке або тверде паливо, бути балістичними або крилатими. Бойових задач вистачає на різні типи. Покоління ракети визначається технологічністю бойового використання (зручністю, надійністю, захищеністю) і точністю. Потужність і дальність нечасто здатні компенсувати низьку технологічність і низьку точність.

Північнокорейські варіанти Scud − це технологія другого, максимум третього покоління ракет з п'ятьох або вже навіть шістьох згаданих. Вона на рідкому паливі і не капсульована, тобто не у контейнері, що б свідчило про можливість тривалого знаходження заправленою. КНДР можливо могла б наситити РФ такими ракетами, однак їх цінність у війні з Україною вкрай сумнівна. Вони були б уразливими на бойових позиціях і навряд чи потрапляли би у значимі для ходу війни цілі.

KN-23 – це ракета на твердому паливі. Для ракет, наближених до фронту, це може свідчити по значно більшу технологічність у бойовому використанні, ніж для варіантів Scud. Точність KN-23 не підтверджена, однак вона може бути на рівні ракет четвертого покоління, до якого за результатами бойового використання можна віднести "Іскандер М".

Але справа у тому, що ракет KN-23 у КНДР не може бути багато. Уперше на парадах вони з'явились у 2018 році. Перші випробування зареєстровані у 2019. Випробувань скоріше одиниці, ніж десятки. Можна спостерігати появу різних варіантів ракети – для запуску з мобільної колісної установки, з залізничного вагону та підводного човна.

Для КНДР взагалі характерно не повторюватись при випробуваннях і парадних демонстраціях нових ракет. Схоже, вони існують на рівні максимом випробувальних партій. Серійне виробництво не розгортається, вірогідно, через брак ресурсів. KN-23 не виключення. Нагадаємо, "Іскандер М" був уперше представлений у 1999 році, існує максимум у двох версіях − власне "Іскандер М" і "Кінджал". І його запаси закінчився після першого року широкомасштабної фази російсько-української війни. Зараз РФ стріляє цими ракетами майже "з коліс" – як тільки встигає виготовити доцільну для удару кількість.

КНДР відстає від РФ зі своєю програмою KN-23, яка імітує "Іскандер М", на 20 років. Мова не йде про новішу ракету. Для РФ використання таких ракет – крок назад, вірогідно, вимушений через брак ресурсів для ведення тривалої війни. Але, можливо, світ спостерігає спробу складнішої геополітичної інтриги, на яку тільки здатні Володимир Путін і Кім Чен Ин.

 

Де у вісі зла перед і де зад?

З огляду на технічні обставини, питання, навіщо РФ KN-23, не має простої переконливої відповіді. Воно змушує замислитись, де починається і де закінчується вісь зла, і чому Китай мовчазно погоджується на її оберти.

Останнім часом КНДР поводиться так, наче прийняла рішення про початок війни з Республікою Кореєю якщо не завтра, так післязавтра. Риторика Пхеньяна нагадує московську перед широкомасштабним нападом на Україну. За всіх "але" більшість спостерігачів погоджується, що "ситуація серйозна". Південно-корейське керівництво виглядає натхненним, як російське напередодні 24 лютого 2022 року.

Тоді навіщо КНДР віддає РФ свої найкращі ракети та артилерійські снаряди, що можуть бути критичними у війні на Корейському півострові? Остаточну відповідь дати неможливо. Але можна запропонувати версію відповіді.

Не виключено, що ситуація для РФ настільки відчайдушна, що вона готова на все, щоб тільки отримати додаткову зброю. Дійсно, російське оборонне виробництво вже як рік вибрало всі вільні потужності і робочу силу. Для збільшення оборонного виробництва необхідно створювати нові виробництва, що потребує років, і знаходити додаткову робочу силу, яку нема де взяти. Проте перші результати використання зброї КНДР проти України – не те, заради чого РФ була б готова на все.

Тому розглянемо ще одну версію: світ спостерігає міжнародну операцію "страшний Кім", страшніший за ХАМАС. Цей страшний Кім випробовує "найсучасніші" ракети на російсько-українському фронті, щоб несподіваним ударом розгромити американське 30-тисячне військове угруповання в Республіці Корея. А потім "страшний Кім" завалить РФ зброєю, і на фронтах з Україною розгромить 70-тисячне американське угруповання в Європі. "Налякані" США почнуть перекидати фокус уваги спецслужб і зусилля військових з Далекого Сходу в Європу і у зворотному напрямі, і знесилені "віддадуть" Україну во владу РФ. Республіка Корея припинить постачання озброєнь і військової техніки на європейські і світові ринки і збанкрутує. "Вісь зла" святкуватиме чергову перемогу.

Тобто пояснення використання північно-корейських ракет у війні проти України може бути таке: це демонстративна або реальна підготовка для їх застосування на Корейському півострові проти союзника США.

Путін досвідченіший, і скоріше він грає Кімом, ніж навпаки. Російський диктатор теоретично може надихнути молодшого, хоча й спадкоємного у третьому поколінні північнокорейського диктатора напасти на Республіку Корея, як ХАМАС напав на Ізраїль. Але важко уявити, що Кіми не бачать, що сталось з ХАМАСом, якому його спонсори напевно обіцяли швидку перемогу і довге щасливе легалізоване життя.

Мабуть, тому Кім Чен Ин такий агресивно-радісний, що бонуси від Росії він отримує, але нападати ні на кого не збирається. Тому з легкістю передає боєприпаси і ракети РФ.

Китайський нейтралітет і зброя для Європи

Китай, напевно, розуміє те, що відбувається між РФ і КНДР, краще за інших. Він дозволяє цьому відбуватись. Напевно, Китай на заперечує проти того, щоб у Республіки Корея, Японії і США з'явився новий головний біль у вигляді нових військових приготувань КНДР. Але навряд чи Китай зацікавлений, щоб КНДР дійсно напала на Республіку Корея. Така ескалація може вплинути на долю Тайваню (наприклад, спровокувати проголошення і визнання незалежності) та змусити Китай воювати. Він цього зараз явно не хоче. Політика Китаю в питанні зближення РФ і КНДР є скоріше нейтралітетом, ніж спонсорством.

За китайського нейтралітету Кім Чен Ину важко бути більш небезпечним, ніж ХАМАС. Зараз він створює небезпеку в Європі й спрямовує туди свою зброю. У Японії і Республіки Корея з'явилась хороша нагода допомагати знищувати північнокорейську зброю на далекому для них російсько-українському фронті.

×