6 листопада в Донецькому апеляційному суді слухалася резонансна справа про тортури співробітників банку "Капітал". Розглянувши апеляційну скаргу підсудного, суд підтвердив провину пенсіонера МВС Олександра Товпиги у тортурах і перевищенні службових повноважень. Раніше 46-річного підполковника засудили до 5 років в'язниці за знущання над касиром. Так само суд постановив позбавити його звання (і міліцейської пенсії), при цьому зобов'язавши виплатити жертві 50 тисяч моральної шкоди та 2670 гривень витрат на лікування.
3 листопада 2010 року з сейфа відділення донецького банку "Капітал" у Пролетарському районі зникли 46 тисяч гривень і 1 тисячу російських рублів. Виявивши недостачу, керуюча веліла підлеглим залишатися на місцях після роботи. Вона подзвонила в головний офіс банку і запросила 49-літнього керівника служби безпеки Юрія Шунькіна. Той покликав на допомогу приятеля, з яким раніше працював в обласному управлінні Донецької міліції. Обидва підполковника приступили до неофіційної розслідування.
Всю ніч вони допитували і тестували з допомогою детектора брехні "Поліграф" банківських співробітниць. До ранку встановили "головну підозрювану". Нею виявилася 22-літня касир, яка в день зникнення грошей вперше приступила до роботи. Крім касира тільки керуюча мала ключ від сейфа й доступ до грошей. Щоб повернути вкрадені гроші, міліціонери змушували дівчину зізнатися. При цьому душили її, одягаючи на голову поліетиленовий пакет, надягали на зап'ястя і щиколотки наручники, топталися підборами по пальцях.
Обвинувачений Олександр Товпига провини в застосуванні тортур і зловживанні владою не визнав. Він з'явився в суд у супроводі адвоката. Підполковник досі перебуває на волі, хоча ще 17 липня засуджений Пролетарським райсудом. При цьому другий обвинувачений - колишній начальник служби безпеки банку "Капітал" Юрій Шунькін постати перед судом не може. У лютому нинішнього року він переніс інсульт - погано говорить і погано ходить, тому справа відносно нього зупинено.
Адвокат Товпиги Наталія Скуратівська просила колегію суддів направити справу на додаткове розслідування. Вона вважає, що вина її підзахисного не доведена.
Сам Товпига повідомив суддям, що має стаж бездоганної роботи в МВС 26 років, звільнився зі служби при посаді оперуповноваженого. У трудовій книжці має 40 заохочень. Товпига так само посилався на те, що живе удвох з матір'ю, яка має онкологічне захворювання і потребує його турботи. За словами підсудного, зловживати службовим становищем він не міг, так як до описаних подій вже звільнився.
У суд з'явилися дві потерпілі - колишній касир і колишня керуюча Пролетарського відділення банку. Інтереси касира в суді захищали так само два її адвоката.
Обидві потерпілі просили суд суворо покарати Товпигу.
"Мене катували, забрали у мене телефон, били. Тільки близько 13.00. 4 листопада я змогла вирватися і повернутися додому. Дома відразу втратила свідомість, мені викликали швидку", - розповіла колегії суддів постраждала касир.
Підсудний Товпига заявив, що у касира є мотив його обумовити, щоб не відповідати за недостачу. За фактом розкрадання грошей з каси порушено окрему кримінальну справу, але вона не розслідується. Підсудний вважає, що справу про тортури інспіровано чиновником Донецької облдержадміністрації, який є родичем касирки.
По закінченні суду Олександр Товпига розповів в інтерв'ю про особливості роботи банківської служби безпеки.
"В той вечір, коли мені подзвонив Юрій, я збирався на футбол, - розповів кореспонденту Gazeta.ua Олександр Товпига. - Юрій сказав, що виявлена недостача і банк хотів би розібратися сам. Я не міг відмовити, оскільки вже почав проходити стажування в цьому банку, збирався йти працювати до Юрію. Наручників, пістолета, посвідчення у мене не було, так як я вже подав рапорт. А ось детектор брехні - "Поліграф" був. І я його взяв з собою. Ми протестували 22-літнього касира Олесю і ще одного касира. Детектор показав, що Олеся бреше. У той день вона тільки заступила на роботу, перед цим місяць стажувалася. Напередодні увечері вони закривають сейф - гроші на місці. Вранці переробляють паролі під Олесю та передають їй ключ. До кінця першого робочого дня Олесі грошей немає. Увечері вона заявляє, що камеру спостереження забула включити, а де гроші не знає. Ми перевірили всіх, хто в цей день з'являвся в банку. Серед них виявився якийсь Рустам, що 3 листопада зайшов у банк зняти 25 гривень по картці. Олесю питали: "Кому ти передала гроші?". "Знайомому?". "Родичеві?". Потім називали імена людей. Коли був названий Рустам, в Олесі почалася реакція. Детектор не дає сто відсотків впевненості, але він показав, що Рустам знайомий Олесі і що вона причетна до крадіжки. Пізніше я отримав роздруківку її мобільних розмов. На телефон Рустама Олеся дзвонила, а після того, як вона вийшла з банку 4 листопада їй телефонував Рустам. Вранці Олеся поїхала з Шулькіним за вказівкою начальника відділення на розмову в головний офіс. Там її бачили три охоронця і начальник відділу, який займається філіями. І ніяких побоїв на обличчі ніхто не помітив, а потім з'являється експертиза з синцями. Олеся поскаржилася своїй тітці на "поганих міліціонерів" - побили, одягали наручники, телефон забрали, "Поліграфом" катували. За медичною допомогою вона звернулася тільки в 16.30., після спілкування з тіткою - на тьотін телефон теж були дзвінки. Може, її встиг побити її спільник Рустам? Жоден свідок (навіть друга потерпіла) не підтвердив, що чув крики або бачив касирку побитої після розмови з начальником безпеки. А хто ж бачив синці? Тільки тітка. І насильно в банку ми співробітників не утримували - двері у відділення замкнула на ключ начальниця. Виявивши недостачу, вона викликала на місце свого чоловіка. Він був свідок всіх подій, бігав для мене за цигарками. Якщо я когось силоміць утримував, бив - що заважало чоловікові керуючої викликати міліцію? Крім того, побиття Олесі відбувалося в приміщенні каси розміром півтора на півтора метра. 3 людини, включаючи 2 чоловіків і жертву, фізично не могли там розміститися. З-за тонкою пластикової перегородки свідки не чули криків і ударів, а тільки розмова на підвищених тонах".
"Не бачила - чи били касира, я була в іншому приміщенні з іншими співробітницями. Допускаю, що гроші привласнила касир Олеся. Синців на її обличчі теж не бачила. І все-таки наполягаю, щоб підсудних посадили у в'язницю. Вони - мужики таке витворяли з нами, жінками, що ви собі уявити не можете - били по обличчю, лякали, наставляли на нас зброю", - розповіла Gazeta.ua колишня керуюча, яка так само в банку "Капітал" вже не працює.
3 
1
Коментарі
7