З початку каденції Зеленського у нього були спроби домовитися з Медведчуком. Про це писали ЗМІ. Видається, що то були намагання поділити електорат із проросійськими силами. Тобто, Зеленський не ставив собі за мету зайти на поле націонал-демократичних сил.

Він не прозріває. Інакше би Єрмак, який явно проросійськи налаштований, не був би його радником. А друг дитинства Баканов не обіймав би посаду голови СБУ. Своїх навушників, радників і бояр - Зеленський не поміняв. Це означає, що жодної зміни курсу не відбулося.

Згодний із тими, хто говорить, що шкурні інтереси Зеленського і "Слуги народу" в даному випадку збіглися з національними інтересами держави. Так буває – це хитрий виверт долі.

Те, що треба було зробити давно на користь держави, раптом стало потрібно особисто самому Зеленському, як рейтингозалежній людині. Звичайно, оптимісти чекають на наступні кроки. Бо хіба у нас тільки канали Медведчука проросійські? Чимало медіагруп, медіаструктур - приховано антиукраїнські або не продукують проукраїнського порядку денного.

Як людині гуманітарної сфери, мені хотілося б, аби влада публічно скасувала усі посягання Андрія Портнова на перегляд змісту підручників у яких ідеться про Революції гідності (в жовтні 2019 року колишній заступник голови Адміністрації президента Віктора Януковича Андрій Портнов заявляв, що необхідно оголосити амністію співробітникам "Беркуту", яких звинувачують у вбивствах учасників Революції гідності, або розпочати розслідування проти майданівців. - Gazeta.ua).

Також варто поставити під сумнів перебування Шкарлета на посаді міністра освіти. Потрібно брати курс на зміцнення проукраїнської складової, українського порядку денного в гуманітарній сфері: культурі, освіті. І звісно ж у медицині.

Зміцнення гуманітарної сфери та відвоювання українцями власного інформаційного і культурного простору створить всі передумови для наближення деокупації, нашої перемоги у війні. Це підґрунтя для економічного зростання. Бо не економіка формує культуру, а культура і освіта формують економіку. Якщо бізнесмен знає, в якій країні живе і який у неї порядок денний, то не озиратиметься на Росію. І торгувати з нею не буде. Дивитиметься на Захід.

Не виключено, що ця спроба закрити російський рупор завершиться нічим. Зарано говорити про повну заборону – попереду будуть судові процеси. Якщо подивитися з точки зору медіаспільноти, це – публічний ляпас, який не несе практичної користі. Бо глядацька аудиторія цих каналів невелика. Ті, якими володіють великі медіагрупи і чиїми власниками є Пінчук, Коломойський і Ахметов - значно більша аудиторія, ніж у разом взятих трьох медведчуківських каналів. Бо показують не лише новини і "говорящі голови Партії Регіонів", але й популярні шоу, серіали. Формують там проросійське середовище, заходячи через культуру.

Ні . Коли Зеленський почав втрачати рейтинг, його прихильники стали перетікати до проросійського табору. Туди, звідки і прийшли. Їх свого часу не влаштовував Медведчук. Їм потрібна була лайт-версія Путіна, тому і пішли до Зеленського. Тепер, бачачи, що лайт-версія не годиться — вертаються у звичне для себе проросійське електоральне поле. Відтоку в наш, проукраїнський бік — не буде.

Прочитав іронічний коментар колеги Андрія Любки: "Закриття Медведчуківських каналів і імпічмент Зеленському в одному флаконі – два дива не буває". Я з цим абсолютно згоден. Я дивився, як ця погроза лунала у Верховній Раді. Але напередодні була інформація, що ОПЗЖ готуються блокувати трибуну, а вони вийшли всім складом, підтримали Рабіновича і пішли. Вийшов символічний крок: "ми не будемо мовчати". Звичайно, ніякого імпічменту йому не буде. Тому що його має підтримати більшість. А вона поки не буде цього робити.

Не вірю, що отак просто можна усунути Зеленського від влади. Заклики на кшталт "Зметемо його!", "Поженемо в Ростов!", "Тільки щось – ми його приберемо!" - звучали неодноразово з боку як проукраїнського, так і проросійського табору. Та мені здається, він досидить спокійно свій перший термін.