Фото: Валерій Шмаков

Учора центром Львова прийшов традиційний Марш величі духу, більше відомий як "Парад вишиванок" до дня заснування першої української дивізії "Галичина". У заході взяло участь декілька сотень молодих хлопців й дівчат у вишиванках та представників добровольчих батальйонів. Були також ветерани-дивізійники.

Ходу учасники розпочали з покладання квітів до пам'ятника Степанові Бандері.

Парад проходив без будь-якої партійної та організаційної символіки. Активісти несли з собою лише великий банер із зображенням солдатів дивізії та дерев'яні транспоранти з золотим левом на синьому щиті – символом дивізії "Галичина". Перед початком ходи присутніх закликали не вигукувати провокативних гасел, бути стриманими і повідомляти про порушення порядку.

Під час ходи молодь скандувала: "Слава Україні! Героям Слава!", "Галичина - дивізія героїв", "Пам'ятай чужинець, тут господар українець!", "Слава нації! Смерть ворогам" та "Схід і Захід разом".

Біля пам'ятника жертвам комуністичних репресій учасники маршу вшанували хвилиною мовчання українців, які загинули від рук партійного режиму. Наближаючись до проспекту Свободи в колоні запалили декілька файєрів. Завершився марш біля пам'ятника Т. Шевченку де відбулося нетривале віче. Після цього всі охочі вирушили до Личаківського цвинтару, покласти квіти біля меморіалу національним героям.

"У 1943 році відбувся величний патріотичний чин, адже за короткий час до дивізії зголосилося 83 тис. добровольців. Вони не ховалися у лісах, не тікали за кордони чи до окупанта на заробітки. Вони йшли на святу справу, боронити свою землю. Вони в цей час знали вже, що з московським окупантом розмова може бути тільки одна – зброєю", - зазначив заступник голови молодого резерву Галицького братства дивізії "Галичина" Василь Бичко.

Як розповів підстаршина дивізії СС "Галичина" Іван Мамчур, з тих 83 тис. патріотів німці сформували лише одну дивізію, численністю 13 тис. бійців. На його думку, мабуть побоялися створити таку велику армію з українців, тим більше, що у 1942 році уже діяла УПА.

"Ми, ветерани які ще живі, щасливі, що молодь прийшла нас згадати. Сьогодні часто скандували "Галичина - дивізія героїв", але тоді ми не вважали себе героями. Ми йшли воювати проти більшого ворога. Ми сотнями років чекали цієї нагоди, щоб одягнути свій мундир і стати на оборону нашого народу", - сказав Іван Мамчур.

×