В ніч Щедрого року дівчата клали під подушки віник

На Маланку дівчата завжди ворожили на судженого. Вірили, що саме в цей день можна було передбачити долю. Ворожіння розпочиналося увечері.

Дівчата бігали попід вікнами слухати розмови. Почують чоловіче ім`я - так буде звати судженого. Або питалися в перехожих чоловіків: "Дядьку як Вас звати?".

Вірили, яку тварину першу зустрінуть, то таким буде суджений. Якщо пес, то лихим, а життя "собачим", якщо вівця - тихим та сумирним, пишуть Українські традиції.

Опівночі біля воріт насипали три купи зерна. Вранці перевіряли. Якщо ціле - життя буде щасливим, розсипане чи з`їджене - навпаки. Перед сном клали в миску з водою гілку з віника і приказували: "Суджений-ряджений, перевези через місток". Вранці клали гілку в миску з водою. Коли опускалася на дно — дівчина вийде заміж за того, хто приснився.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "На святу Катерину ховайся під перину"

Популярним на Гуцульщині було перелічувати кілки в плотині. Дівчата зав`язували очі і навпомацки рахували до дев`яти. Обраний кілок перев`язували хусткою. Ранком дивилися, який він. Якщо рівний та гарний, то наречений таким буде. Горбатий - доля крива.

На Слобожанщині дівчата розкладали опівночі вогнище біля річки. На льоду прорубували ополонку. Чекали, коли вогнище розгориться. Жар кидала у воду. Затріщить – вийде заміж за багача.

×