Росія скоїла черговий військовий злочин, атакувавши поминки в селі Гроза, внаслідок чого загинули понад 50 мирних жителів. Президент Володимир Зеленський просить в іспанській Гранаді у союзників більше систем ППО та снарядів для армії. Німеччина обіцяє ще одну систему Patriot, вже четверту. Володимир Путін знову погрожував ядерним ударом. У Польщі незабаром вибори, важливі для допомоги Заходу Україні та стабільності ЄС. Ось дещо з того, що писали про це у світових ЗМІ.
"Нелюдський" ракетний удар Росії по українському селу, де немає військових об'єктів", CNN, США
У селі, по якому в четвер росіяни завдали ракетного удару, не було військових цілей. Це була одна з найбільш смертоносних атак на мирних жителів з початку війни. Президент Зеленський назвав удар "нелюдським та навмисним".
Московські сили атакували кафе-магазин у селі Гроза, неподалік Куп'янська в Харківській області, потужною балістичною ракетою "Іскандер". Загинула щонайменше 51 людина, зокрема 6-річний хлопчик.
Масштаб жертв, небачений з часу атаки Росії на залізничний вокзал у Краматорську у квітні 2022 року, внаслідок якого загинуло понад 60 людей.
Усі люди, які загинули в Грозі, місцеві мирні жителі
"Усі люди – місцеві мирні жителі. Жодного військового об'єкта, жодної військової машини", - повідомив головний слідчий Харківського обласного управління поліції Сергій Болвінов.
У п'ятницю внаслідок нових російських ударів по Харкову загинула ще одна дитина, тіло якої знайшли під уламками житлового будинку, повідомив мер міста Ігор Терехов. Удари були виключно цивільною інфраструктурою.
Десятки мешканців зібралися у четвер у кафе у Грозі, щоб оплакати смерть місцевого українського солдата, коли ракета пронизала будівлю, повністю зруйнувавши її. Раніше військового поховали у Дніпрі, але родичі хотіли, щоб його перепоховали у селі, звідки він родом. Внаслідок удару загинули кілька членів сім'ї солдата, зокрема його син.
Грозу атакували ракетою "Іскандер" – балістичною ракетою невеликої дальності, яка в залежності від конфігурації несе боєголовку 500-700 кг.
Після атаки президент Зеленський повторив заклик до посилення ППО з боку союзників, заявивши, що "неможливо захистити людей" без додаткової підтримки, особливо напередодні очікуваних зимових атак.
"Немає слів чи документів, які могли б зупинити таке зло. Натомість є ППО. Є артилерія. Ракети. Маємо бронетехніку. Наші потужні військові відбивають атаки Росії. Російський терор має зазнати невдачі. Світ має все необхідне, щоб зробити це. Головне – єдність. Вірити у свободу та захищати життя", - заявив Зеленський.
Під час зустрічей з прем'єром Іспанії Педро Санчесом та канцлером Німеччини Олафом Шольцем в іспанській Гранаді Зеленський заявив, що зосереджений на потребах України у ППО, і вважає, що досягнуто великого прогресу у необхідній підтримці.
Він сказав, що Україна отримає шість систем Hawk з Іспанії, а Німеччина працюватиме над тим, щоб надати Києву ще одну систему Patriot, назвавши її "єдиною системою, яка може протистояти таким загрозам і жертвам".
Атака на Грозу - ще один приклад того, чому Конгресу потрібно схвалити збільшення допомоги США Україні
Білий дім вказав, що атака на Грозу – ще один приклад того, чому Конгресу потрібно схвалити збільшення допомоги США Україні.
"Можете уявити, що йдете з дітьми до продуктового магазину, намагаючись з'ясувати, що приготувати на вечерю, і бачите вибух? Тіла всюди. Це жахливо", - сказала прес-секретар Білого дому Карін Жан-П'єр, перш ніж закликати Конгрес вжити заходів щодо додаткового фінансування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: $300 млн на день: скільки коштує війна для РФ
Її коментарі пролунали на тлі політичних потрясінь у Конгресі та виснаження запасів снарядів серед країн НАТО, що загрожує потоку військової допомоги Києву.
Гроза розташована приблизно за 40 км від лінії фронту, неподалік Куп'янська, який російські війська захопили на початку війни, але регіон українці звільнили рік тому. З того часу українські військові намагаються протистояти наступу Москви у цьому районі. Для Києва місто стратегічно важливе, оскільки не дозволяє Росії отримати доступ до найближчої річки Оскіл, яку перетнути набагато легше в цьому місці, ніж південніше.
"Ракетний удар Росії по похоронах", Deutsche Welle, Німеччина
Внаслідок російського ракетного удару у четвер загинув щонайменше 51 мирний житель на північному сході Харківської області. Атакували людей, які зібралися на похорон у селі Гроза.
Говорячи про це, радник президента України Михайло Подоляк сказав: "Це нагадування всім, хто готовий усміхнутися і тиснути руку військовому злочинцеві Путіну на міжнародних конференціях. Путінська Росія – справжнє зло".
Виступаючи на саміті Європейського політичного співтовариства у Гранаді, голова зовнішньополітичного відомства ЄС Жозеп Боррель назвав це "ще одним огидним нападом на безневинних цивільних".
"Навмисні атаки на мирне населення є військовими злочинами. Керівництво Росії, усі командири, виконавці та співучасники злочинів будуть притягнуті до відповідальності. Не буде безкарності за воєнні злочини", - сказав Боррель.
Ця атака "ілюструє варварство Росії", заявив прем'єр Великої Британії Ріші Сунак: "Путін може казати все, що йому подобається. Є одна людина, відповідальна за цю незаконну, неспровоковану війну, і це він. Ось чому Лондон твердо підтримує Київ і продовжить це робити".
Атака на Грозу - спроба Росії зробити геноцидну агресію новою нормою для світу - Зеленський
Президент Зеленський заявив, що атака – спроба Росії "зробити свою геноцидну агресію новою нормою для світу".
Зазначивши, що серед загиблих 6-річний хлопчик, Зеленський додав, що "жорстокий російський злочин був навмисним терактом".
Зеленський та міністр оборони Рустем Умєров просять союзників в Іспанії допомогти їм посилити можливості ППО до настання зими.
"Головне для нас, особливо перед зимою – посилення ППО, і вже є основа для нових домовленостей із партнерами", – сказав Зеленський.
Канцлер Шольц у четвер пообіцяв поставити ще одну систему ППО Patriot, вже четверту. ФРН, США та Нідерланди надали вже по одній.
Минулого року Росія атакувала ключову українську інфраструктуру ударами ракет і дронів, що не раз призводило до відключень електроенергії та тепла для мільйонів громадян. Очікується, що вона знову атакуватиме цю інфраструктуру у спробі зламати волю українців.
Путін виступив із ще однією загрозою Заходу, оголосивши, що його країна успішно випробувала нову стратегічну ракету, натякаючи на нові ядерні випробування
Тим часом, у РФ Путін виступив із ще однією загрозою Заходу, оголосивши, що його країна успішно випробувала нову стратегічну ракету, натякаючи на нові ядерні випробування. Коментуючи випробування крилатої ракети "Буревісник", здатної нести ядерну зброю на кілька тисяч кілометрів, він заявив, що ніхто при здоровому глузді не розглядатиме можливість нападу на Росію.
Він попередив, що якщо колись хтось спробує ядерний напад, "у повітрі з'явиться така кількість наших ракет - сотні, і в жодного ворога не залишиться шансів на виживання".
"Вибори в Польщі: хто ключові гравці, та що поставлено на карту?", The Guardian, Велика Британія
Вибори в Польщі 15 жовтня можуть дати правлячій націоналістичній партії "Право і справедливість", ПіС, безпрецедентний третій термін при владі або її давній опозиції шанс повернути назад те, що критики називають вісім років відкату до демократії.
Інша можливість - вони зайдуть у глухий кут, і жодна зі сторін не зможе сформувати коаліцію. Хоч би що трапилося, політика Польщі залишиться глибоко поляризованою на тлі війни в Україні та запеклої суперечки Варшави з ЄС.
Праву, популістську та соціально консервативну партію ПіС вперше обрали у 2015 році. Її звинувачують у політизації судової системи, перетворенні державних ЗМІ на рупор партії, використанні державних активів для розширення свого контролю над владою та розпалювання гомофобії.
ПіС стверджує, що намагається зробити польські суди ефективнішими, а економіку справедливішою, і захистити католицький характер країни від ліберального тиску Заходу. Критики кажуть, що ще одна перемога ПіС ще більше відсуне Польщу від демократичних стандартів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо нову потенційну загрозу через Північну Корею" – Олександр Мусієнко
Основна опозиційна сила, правоцентристська Громадянська платформа, ГП, очолювана колишнім головою Європейської ради Дональдом Туском – пообіцяла скасувати зміни ПіС у судовій системі та ЗМІ, щоб забезпечити їхню незалежність та відповідність конституції.
Перемога ГП також відкрила б Польщі шлях до покращення відносин з Німеччиною, які стають все більш напруженими, оскільки уряд ПіС продовжує вступати у дрібні сварки з Берліном, переважно, щоб апелювати до своєї націоналістичної бази.
Політичний параліч у Варшаві може викликати стурбованість щодо важливої ролі Польщі у підтримці України у війні з Росією
Західні союзники уважно спостерігають за цим, оскільки після виборів можливий політичний параліч, якщо ніхто не матиме явної більшості. Це може спричнити занепокоєння щодо важливої ролі Польщі в підтримці України у війні з Росією.
Брюссель та інші столиці ЄС також спостерігають за цим із інтересом. Як і Угорщина, Польща залучена до затяжної та дедалі небезпечнішої суперечки з Євросоюзом про верховенство права, і зміна уряду ознаменує більш гладкі відносини.
Одним із нагальних завдань нового уряду буде переконати Брюссель, що демократичні показники покращуються після недавніх запропонованих змін у судовій системі, щоб розблокувати мільярди євро у фондах ЄС для відновлення та згуртування після Covid-19.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україна досягне своїх військових цілей" – Пітер Дікінсон про візит Блінкена
Очолювана за-за куліс Ярославом Качинським, ПіС прагне зробити більше кроків щодо впровадження своїх консервативних цінностей у суспільне життя, зокрема за допомогою обов'язкових шкільних програм.
Качинський також пообіцяв, що "ніхто не зупинить нас" від внесення змін до судової системи, плануючи подальше обмеження повноважень суддів та можливості Верховного суду переглядати програму та дії уряду.
На тлі двозначної інфляції та зростання цін на електроенергію партія сподівається активізувати свій переважно літній, бідний електорат у сільській місцевості чи невеликих містах, збільшивши програму субсидій для дітей на 60%, підвищивши пенсійні виплати та знизивши ціни на бензин.
У минулому огляді преси Gazeta.ua писала, що Україна проти часткового членства в ЄС і вимагатиме повноцінного. Про часткове говорять у Франції та Німеччині. Україна відчуває більший тиск через необхідність мобілізувати більше солдатів для війни, ніж Росія, яка поки що обороняється. Також Київ дуже залежить від допомоги партнерів. Україна вирішила питання з зерном із Румунією та Болгарією, і пропонує так само вирішити його Польщі, Словаччині та Угорщині.
Коментарі