У церкві 12 вересня моляться полководцю

За православним календарем 12 вересня відзначають день перенесення мощей благовірного князя Олександра Новгородського (Невського).

 

Князь Олександр Новгородський народився близько 1220 року. Був онуком князя Юрія Долгорукого і правнуком великого князя київського Володимира Мономаха. Згідно з церковними переказами, князь Олександр змалку виявляв у собі благочестиву налаштованість і особливу любов до Бога. Читав церковні книжки, любив піснеспіви та часто ходив на службу до церкви.

Ще з підліткового віку не раз від імені батька обіймав князівський стіл у Новгороді. Сівши тут знову 1236 року, Олександр Ярославич воював із Литвою, Швецією, Тевтонським орденом.

15 червня 1240 на чолі свого війська, міських ополчень Новгорода й Ладоги Олександр завдав поразки невеликому загону шведів на річці Неві. Саме за цю перемогу пізніше і отримав від істориків прізвисько Невський. У 1242 році виграв військову сутичку із німецькими хрестоносцями на Чудському озері. Отримав низку важливих воєнних перемог.

У 1262 році князь Олександр на зворотному шляху з Орди на Русь захворів і помер у містечку Городці на Волзі. Перед смертю прийняв схиму й отримав чернече ім'я Олексій.

 

Тіло князя перевезли до міста Владимира на Клязьмі й поховали в монастирі Різдва Богородиці.

Олександр Невський канонізований та зарахований до лику благовірних за ініціативою митрополита Макарія на Московському Соборі 1547 року.

У 1721 році російський імператор Петро I уклав зі шведами перемир'я. Щоб відзначити подію, вирішив перевести в нещодавно відбудований Санкт-Петербург мощі святого Олександра Невського та оголосити його святим покровителем імперської столиці. Мощі деякий час зберігали у Шліссельбурзі. У 1724 році урочисто перевезли до Троїцького собору Олександро-Невської Лаври в Санкт-Петербурзі.

Частки мощів зараз зберігаються також у Свято-Успенському соборі Владимира та в храмі святого Олександра Невського в Софії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: День ангела 12 вересня в чоловіків з найбільш щасливим, уважним та мужнім іменами

Святитель Олександр жив у IV столітті. Був хорєпископ (вікарієм) при першому патріарху Константинопольському, святителі Митрофані, та через похилий вік святителя заміщав його на Першому Вселенському Соборі в Нікеї. Святіший патріарх Олександр відзначився чудесами, і, багато потрудившись на благо Церкві, помер 98-річним у 340 році. Про нього згодом згадував в похвальному слові до жителів Константинополя святитель Григорій Богослов.

Ще двох патріархів Константинопольських сьогодні вшановують - святителя Іоана Посника, що керував церквою у VI столітті, та святителя Павла родом з Кіпру, що був на патріаршому престолі у 780-х роках.

Сьогодні ж вшановують пам'ять ще двох святих тезок - преподобного Олександра Свірського, та преподобного Олександра Воцького, що жили у XV-XVI століттях.

Окрім того, 12 вересня згадують преподобного Христофора Римлянина; преподобного Фантина, чудотворця в Солуні; святителя Варлаама, митрополита Молдовського.

А також святителів Сербських: Сави I, Арсенія I, Сави II, Євстафія I, Якова, Никодима, Даниїла - архиєпископів; Іоакникія, Єфрема II, Спиродина, Макарія, Гавриїла I - патріархів; Григорія, єпископа.

×