Не буде мобілізації інвалідів чи обмежень прав людини: що пишуть світові ЗМІ

Прийняття нового законопроєкту про мобілізацію в Україні затягнулося. У ньому є ряд положень, які порушують українську конституцію та права людини. Водночас без призову додаткових людей до війська існують ризики для фронту. ЄС може піти на поступки Угорщині, щоб розблокувати пакет допомоги Україні на €50 млрд. Щоб розблокувати угорське вето зараз, Єврокомісія дозволить зробити це Будапешту в наступному році. Ось дещо з того, що писали у світових ЗМІ.

"Мобілізація в Україні стикається з проблемами", Politico, США

У четвер український парламент відкликав законопроєкт про мобілізацію, який передбачав мобілізацію додаткових військ на фронт, але який піддався лютій критиці через недоліки в його розробці.

Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що найближчим часом законопроєкт доопрацюють і дадуть на затвердження уряду.

"Цей закон необхідний для оборони нашої держави і кожного воїна, який зараз на фронті. Його потрібно якнайшвидше прийняти", - зазначив він.

Законопроєкт подали до парламенту на Різдво. Він спричинив величезну полеміку через зниження призовного віку з 27 до 25 років, обмеження відстрочок для чоловіків з невеликими вадами та посилення штрафів для осіб, які ухиляються від призову. Але деякі депутати стверджували, що він не був чітко сформульований і включав порушення прав людини.

Мета – відправити в бій більше солдатів. ЗСУ заявили, що цього року потребують додатково півмільйона людей. Ці війська дозволять виснаженим солдатам на передовій, які воюють майже два роки, повернутися додому, а також утримуватимуть лінію фронту проти 617 тис. росіян, які воюють в Україні. Останню цифру назвав Володимир Путін, який збільшив ряди російської армії майже на 170 тис, до колосальних 1,3 млн.

За даними державного військового медіа-центру України та Global Firepower Index, українська армія зараз налічує близько 850 тис. військових.

Проте план мобілізації є політично токсичним.

 

У перші тижні війни українці стояли в чергах, щоб піти в армію, а по всій Європі українські водії вантажівок, будівельники та офіціанти залишили робочі місця, щоб повернутися додому і воювати. Але після місяців кривавого глухого кута, який коштує тисяч життів, цей ранній ентузіазм випарувався. Водночас скандали з корупцією у війську та відчуття виснаження вдома та серед союзників України зробили мобілізацію значно менш привабливою.

Законопроєкт про мобілізацію повернули на доопрацювання. Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що деякі положення можуть порушувати конституцію, а голова парламентського антикорупційного комітету Анастасія Радіна передбачила, що він може збільшити ризики корупції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Ізраїль може стати моделлю для України" - посол Михайло Бродський

"Вже зараз можна сказати, що будуть зміни до законопроєкту. Не буде жодної мобілізації інвалідів чи вирішення питань мобілізації місцевою владою, жодних обмежень прав людини", – сказав депутат і член парламентського комітету з питань оборони Федір Веніславський.

Величезний тиск, який завдала Україні війна, відобразився на конфлікті навколо законопроєкту про мобілізацію.

Більше п'ятої частини ВВП України або близько $46 млрд з економіки в $214 млрд йде на військові зусилля. Приблизно половина йде на оплату військ, а чверть на "харчування" ВПК. Простіше кажучи, весь бюджет України витрачається на війну, а мільярди допомоги від ЄС і США допомагають фінансувати решту економіки.

Але ця допомога все більше під сумнівом. Вона застрягла у Вашингтоні завдяки опору Республіканської партії та заблокована в Брюсселі Угорщиною. Це змусило Київ балансувати між пошуком достатньої кількості нових солдатів, щоб продовжувати війну, і водночас потребою забезпечити достатню кількість платників податків і працівників, щоб зберегти на плаву економіку і військову промисловість.

 

"Мобілізація додаткових 450-500 тис. людей коштуватиме Україні €12 млрд, і я хотів би знати, звідки візьмуться ці гроші. Враховуючи, що шість українських працюючих цивільних платять податки, щоб виплатити зарплату одному солдату, мені потрібно знайти ще 3 млн працюючих, щоб мати змогу оплатити додаткові війська", – заявив у грудні президент Володимир Зеленський.

Виступаючи в Естонії в четвер, Зеленський сказав: "Якщо ти в Україні і ти не на фронті, але працюєш і платиш податки, ти теж захищаєш державу. А це дуже потрібно".

 

Він додав, що українці, які втекли з країни і не воюють, і не платять податки, стикаються з етичною дилемою.

"Якщо хочемо врятувати Україну, якщо хочемо врятувати Європу, то всі ми повинні розуміти - або допомагаємо Україні, або не допомагаємо. Або ми громадяни, які на фронті, або громадяни, які працюють і платять податки", - сказав він.

Український журналіст і військовий Павло Казарін зробив свій підрахунок.

"Для ведення війни країні потрібні гроші. Це те, що тримає економіку на плаву. Потрібна зброя - без неї неможливо говорити про опір. Потрібні солдати. І якщо перші два ресурси нам можуть дати союзники, то в Україні живуть люди, здатні захистити країну", – сказав він.

Український політолог Володимир Фесенко вважає мобілізаційний законопроєкт дуже непопулярним, тому політики бояться брати участь у його розробці. Навіть Зеленський вважає за краще, щоб закон вніс у парламент уряд, а не він його відстоює. Водночас широко визнається, що процес мобілізації має покращитися, а потреби армії мають бути задоволені.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Україні пропонують ізраїльський аналог гарантій безпеки"- Павло Клімкін

"Законопроєкт про мобілізацію потребує суттєвого доопрацювання та пошуку оптимального балансу інтересів між забезпеченням потреб військових та фінансово-економічними можливостями і потребами держави. Між фронтом і тилом, між потребами солдат і суспільними настроям", – каже Фесенко.

Основне занепокоєння полягає в тому, що вилучення людей з офісів і фабрик, і одягання їх у форму призведе до занепаду економіки, але це може бути надмірним, вважає Казарін.

"Вони забувають, що в разі успішної мобілізації всі ті руки, які в останні роки тримали зброю, через рік будуть звільнені, й зможуть працювати. Багато з тих, хто сьогодні служить, були успішними бізнесменами, спеціалістами та ІТ-працівниками до війни. Вони два роки тримали фронт. Тепер ваша черга", - каже він.

"Брюссель готує поступки Віктору Орбану щодо допомоги Україні", The Financial Times, Велика Британія

За словами високопосадовців, Єврокомісія готова підкоритися деяким вимогам Угорщини, щоб забезпечити Україні пакет підтримки в розмірі €50 млрд.

Брюссель працює над пошуком вирішення угорської блокади після того, як прем'єр-міністр Віктор Орбан наклав вето на пакет ЄС у грудні. Це питання стає ще більш актуальним, враховуючи, що безвихідь у Конгресі США означає, що підтримка Києва з боку Вашингтону також невизначена, у той час, коли Росія нарощує свої повітряні атаки на українські міста.

Як спосіб переконати Орбана відмовитися від свого вето, Єврокомісія готова дати угорському прем'єру можливість у 2025 році зупинити угоду про фінансування на півдорозі.

Відповідно до потенційної поступки, ЄС буде передбачати можливість перегляду чотирирічного пакету підтримки наступного року, коли Брюссель буде оцінювати, чи Україна все ще потребує грошей, і чи вона виконала вимоги для отримання допомоги Євросоюзу. Це дало б Орбану можливість накласти вето на її продовження.

Єврокомісія також відкрита для щорічних перевірок допомоги і запровадження положення про "аварійне гальмування", за допомогою якого будь-яка країна ЄС зможе винести серйозні занепокоєння щодо виплат Україні для обговорення на саміті лідерів ЄС. Однак це не дасть Угорщині додаткової змоги накласти вето на фінансування.

 

Відповідаючи на запитання, чи буде цього достатньо для Орбана, щоб скасувати своє вето, високий угорський чиновник сказав: "Ще не впевнений, але, швидше за все, так".

Угорці "налаштовані на переговори". У грудні Брюссель розблокував €10 млрд фінансування Угорщини. Ці гроші раніше були заморожені через проблеми з верховенством права в країні, через кілька тижнів після того. Перед цим ЄС схвалив окрему виплату країні у €900 млн.

Ідея застереження про перегляд вперше була запропонована Угорщиною в жовтні, але інші лідери ЄС опиралися такому кроку, бо це не дало б Україні впевненості щодо її фінансової підтримки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

Початкова мета пакету в €50 млрд полягала в тому, щоб дати Києву передбачуваний потік підтримки протягом чотирьох років, включаючи €17 млрд грантів і €33 млрд позик. Деякі країни заявили, що проміжний огляд дасть Орбану змогу накласти вето на допомогу в майбутньому.

Але схилитися до цих поступок, щоб розблокувати бюджетне фінансування ЄС для України, все ще вважають кращим, ніж альтернативні домовленості 26 країн ЄС із Україною, які вимагатимуть створення складних структур в обхід Угорщини.

Київ наполягає, щоб кошти ЄС надійшли в Україну не пізніше березня, щоб уникнути необхідності друкувати гроші для фінансування своїх витрат.

Деякі країни ЄС, включаючи Італію, також опиралися ідеї узгодження додаткового фінансування ЄС для України, відокремлюючи його від інших пропозицій щодо поповнення спільного бюджету Євросоюзу в інших сферах.

Решта збільшення бюджету, яке Єврокомісія пов'язала з фінансуванням для Києва, включає €4 млрд на управління міграцією та інвестиції на оборону.

Оскільки в червні відбудуться вибори до Європарламенту, деякі столиці ЄС хочуть показати, що Євросоюз збільшує витрати на внутрішні пріоритети та підтримує Україну.

×