Головний медпункт київського Євромайдану нагадує приймальний покій районної лікарні. У черзі перед сидять 3-4 хворих. За столом жінки у білих халатах записують їх контакти. Після того направляють у кабінет, до лікаря.
"Прийміть пацієнта", — гукає в сторону кабінету до лікарів сивий чоловік з мобільний телефоном біля вуха, що стоїть біля "регістратури". Це координатор медичної служби Олег Мусій, 48 років, Президент всеукраїнського лікарського товариства.
В кабінеті стіл та кушетка. Чергують два лікарі. Біля дзеркала — медичний стіл, заставлений ліками. Пацієнт - чоловік з обвітреним та опухлим обличчям. У нього болить око. Око закрапали і чоловік пішов далі мітингувати.
"Кілька днів тому, як стояли 100 тисяч чоловік, почув, що потрібні лікарі, - каже Олег Мусій, - Протягом години зійшов в Будинок Профспілок і почав організовувати медичну службу. У мене вже є досвід, працював з "Комітетом національного порятунку" на майдані у 2004 році".
Каже, що зараз йому підпорядковуються сім медичних пунктів. Де працюють по два лікаря та дві медичні сестри. Всі волонтери. Працюють позмінно, по кілька годин. Є мобільні бригади, які ходять вулицями. Лікарі Майдану співпрацюють зі швидкою допомогою. Як хвороба важка, відправляють до лікарень.
"Коли було побиття біля Адміністрації, у нас було десь 30 людей з травмами. Важкі випадки, швидка позабирала. А ми легкі лікували. Тепер більше йдуть із застудами. Радимо тепло вдягатися. У взуття покласти гірчичники. Тільки вверх не гірчицею, а папером. Вистачить на 5-6 годин...Вибачте у мене телефон".
Завершує розмову і пояснює.
"Це мої знайомі, відома медична фірма. Телефонували, питали, що нам потрібно. Попросив гумові рукавички з тальком. Не тільки для лікарів, але й для тих, хто роздає їжу. Щоб все було за санітарними нормами. Тільки що приїхала машина з двома тисячами рукавичок. Мушу бігти".
До кабінету заходить ще один пацієнт. Олександр з Одеси. Каже прийшов за знеболювальним.
"Чергував на майдані в ніч, коли "Беркут" розганяв. Вдарили палицею по спині. Тепер болить поперек. Тут дають ліки, ними спасають. Їхати з Майдану не збирається. Готовий стояти до кінця".
По Хрещатику ходять два хлопці в білих халатах. Обидва працюють у столичний лікарні швидкої допомоги у відділенні політравми. У вільний час чергують на Майдані.
"Більшість підходить так само як ви, питають: "Ви лікар?", - Антон Марков. 23 роки, чергує з п'ятниці. - Дві години тому підійшли люди, сказали, що чоловікові погано. Ми підійшли - гепертонічний криз. Провели його до машини швидкої допомоги. Ми маємо тонометр із собою".
"Я прийшов сюди, тому що неможливо терпіти, коли б'ють дітей та жінок,— каже інший медик, Максим Калініченко, 22 роки. - Одразу приїхав, як це почув. Стояв на Майдані за свою країну. Як лікар мушу допомагати всім, хто цього потребує".
У Михайлівському монастирі під медичний пункт виділили кімнату. Вона заповнена пакетами та коробками з медикаментами. Під батареєю, загорнувшись у ковдру, спить хлопець.
"Це Віталік, - пояснює Зоя Коноваленко, 50 років, акушерка із Києва. — наш лікар з Теронопіля. Чергував цілу ніч, тепер відсипається. Наш медпункт організувався сам. У суботу, як побачила телевізор, не могла сидіти вдома. Приїхала допомогти і залишилась. Почали приїжджати медики. Ми вирішили до когось приєднатися. В Будинку Профспілок нас записали під шостим номером. До понеділка сиділи на вулиці, до 12 години. Було жахливо холодно. А вчора батюшка Ніколай, дозволив дати нам кімнату".
З жінкою чергує Аня, 21, студент-медик. Прізвище назвати відмовляється, каже через те, що студентка інституту ім.Богомольця.
"Коли були сутички біля Кабміну, - каже дівчина. - Наш медпункт розділився, кілька чоловік, 3-4 пішли на Банкову. Ми чергували у під'їздах. Перев'язували рани. В перші дні були розбиті голови, гематоми, забої. А зараз більше обвітрення, кашель. А також нежить і герпес".
"Крім того попросила ліки від циститу для дівчат, - приєднується Зоя. - Дуже неприємна жіноча проблема. Це як опік сечового міхура. Сподіваюсь, дівчата які йдуть на протест не вдягають стринги. Це при циститі найбільша проблема".
Заходить хлопець з бейджем "Охорона". В руках пакет. Каже, передали ліки. Лікарі заглядають, сортують медикаменти.
"Візьму таблетки від кашлю і віднесу на кухню, - каже Аня до жінки, - щоб вони за кожною не бігали".
Дівчина бере кілька упакувань та виходить на двір.
"Ліки до нас приносять люди, - каже Зоя. - Коли багато було побитих, люди від души несли перекис. І його було мішок точно. Зараз його вже не потрібно. Тепер більш актуальні жарознижуючі. Вчора жінка до нас приходила, почула, що потрібні ящики. Так сьогодні приїхала з Троєщини, там в якійсь аптеці знайшла, і принесла до нас. Прочергуєш тут і починаєш любити людей".
3 
79692
Коментарі
2