Павло Кравченко, 53 роки, історик, завкафедри етнології Інституту етнології, історії та права Вінницького державного педуніверситету ім. Коцюбинського, співавтор книжки "Голод та Голодомор на Поділлі":
— Україна втратила значну частину генофонду. Померли мільйони дітей та жінок.
Змінився рух грошей. На побудову сильної індустріальної держави Сталіну потрібні були кошти. Фабрики та заводи збудували ціною розорення села.
Тетяна Пірус, 54 роки, етнолог, краєзнавець, завідувач навчально-наукової лабораторії з етнології Поділля в педуніверситеті ім. Коцюбинського:
— Генетична пам'ять народу проявилася у безкінечному страху людей. 1993 року ми їздили по селах, записували спогади про Голодомор. Люди боялися панічно. Одна жінка, забачивши нас, попередила: я не знаю, хто ви і чого ходите, шо записуєте. Нічого розказувати не буду. Я подала через пліт хлібину. Тоді вона відповіла: кажіть, що вам треба, і швидко йдіть.
Олег Безверхий, 47 років, кандидат психологічних наук, фахівець із соціальної та етнічної психології:
— Голодомор став великим поштовхом для національного прозріння. До нього багато українців мислили так: яка не була б імперія, ми побудуємо своє життя так, як нам треба. Голод зруйнував міф, що українці можуть безпечно жити у чужій імперії. Це був історичний урок, який показав: без незалежності, без своєї держави українці ніколи не будуть у безпеці.
Народ впав у депресію. В організмі в такий час відбуваються гормональні зміни, які можуть передаватися нащадкам. Це зумовлює домінування негативних емоцій, схильності до страждання.
Борис Болюх, 73 роки, професор, завкафедри онкології Національного медичного університету ім. Пирогова:
— Як вплинув Голодомор на фізіологію людини, досі не вивчали. Виснаження організму впливає на генетику і може призвести до народження дітей з вадами, недорозвиненими органами.
3 
79692
Коментарі