Оглядач The Times склав список найвідоміших пияк зі світу політики.
Своїми п"яними витівками прославився, наприклад, британський міністр закордонних справ шестидесятих років Джордж Браун. Якщо вірити чуткам, то одного разу під час офіційного прийому в Перу Браун запросив потанцювати якусь персону у фіолетовому. На це послідувала відповідь: "Ні, по-перше, ви п"яні. По-друге, це не вальс, а національний гімн Перу. А по-третє, я не жінка, а архієпископ Ліми". Пізніше міністр в нетверезому стані накричав на прем"єра Гарольда Вільсона і незабаром подав у відставку.
У будь-якому випадку, британцеві далеко до російського президента Бориса Єльцина. Якби серед політиків-алкоголіків проводили змагання, то Єльцин отримав би більше нагород, аніж Майкл Фелпс в плаванні, іронізує автор списку. Російський лідер одного разу був настільки п"яний, що не зміг вийти з літака під час візиту до Ірландії, іншого разу спіткнувся на сцені, а якось і зовсім намагався диригувати військовим оркестром.
Уїнстон Черчілль поводився набагато стриманіше, але теж не цурався алкоголю. Перед відправкою на англо-бурську війну він узяв з собою 18 пляшок скотчу, 36 пляшок вина і 6 пляшок бренді. За всю свою політичну кар"єру він не відмовлявся від алкоголю, хоча у нього було суворе правило: ніякого міцного алкоголю до сніданку. В кінці життя він відмітив: "Я отримав від алкоголю більше, аніж він від мене".
Пристрасть до випивки була не найгіршою рисою президента США Річарда Ніксона, хоча і доставляло клопіт співробітникам його адміністрації. Брент Скоукрофт, його помічник, згадує, що в розпал арабо-ізраїльської війни 1973 року на терміновий нічний дзвінок п"яний Ніксон відповів: "А ми можемо їм сказати "ні"?"
Якщо у всьому світі йде боротьба з п"яними водіями, то в Австралії подумують про перевірку на алкоголь для політиків. Ця пропозиція не позбавлена підстав: прем"єр-міністр Кевін Радд в 2007 році засвітився в нью-йоркському стриптиз-барі, а його попередник Джон Говард визнав, що виступав перед парламентом, випивши "пару пляшок південноавстралійського червоного".
Британський прем"єр початку минулого століття Герберт Генрі Асквіт і зовсім мав прізвисько "Під мухою", оскільки випивав регулярно і впродовж майже всього життя. Говорили, що подолати залежність він намагався, розбавляючи бренді.
Колись наймолодший член британського парламенту і колишній глава ліберал-демократів Чарльз Кенеді свого часу зміг домогтися від ВПС вибачень за питання про його алкоголізм. Але після того, як парламентарій був вимушений визнати, що проходить лікування від залежності, його політична кар"єра закінчилася.
За матеріалами Topnews, InoPressa.ru
5 
1
Коментарі
1