Чому китайці не живуть у містах-привидах

 

Щороку в Китаї будують до 20 міст, в яких ніхто не селиться. Житлові будинки, офісні й торгові центри, концертні зали стоять порожні. Найбільше місто-привид — Ордос, у регіоні Внутрішня Монголія. Місто розраховане на мільйон жителів. Заклали його 2001-го, побудували за 5 років. Там досі живуть 30 тисяч людей, переважно будівельники. Люди не селяться у нових містах, бо двокімнатні квартири там коштують від 70 до 100 тисяч доларів. Китайський робітник заробляє до $6 тисяч за рік.

Будівництво нових міст — частина урядової програми "10 кроків". Вона мала забезпечити китайців дешевим житлом. Відповідальні за будівництво Ордоса очікують на вироки. Архітектора кількох кварталів, 43-річного Юй Луня, ув'язнили на 15 років.

"Ми з чоловіком жили в Пекіні. Наша компанія мала відкрити в Ордосі два заводи. Винайняла нам квартиру. За тиждень зрозуміли: в місті працюють лише комунальники і кілька магазинів. У вихідні можна було сходити в одне кафе. Там крім нас щосуботи була лише одна пара", - розповідає Gazeta.ua Фей Лунь Кі, фінансовий аналітик.

Щоб залучити у міста-привиди інвесторів, влада вдається навіть до обману.

"Раз на місяць до Ордоса приїжджають іноземні інвестори. Тоді нас везуть у місто - створювати ілюзію, що воно заселене, - каже манікюрниця Люсі Тіфей з міста Баотоу. - Робимо манікюр одна одній, чи подругам хазяйки салону. Завозять кілька автобусів із студентами й дітьми, аби вони вешталися вулицями. Студенти медичного коледжу возять одне одного лікарнею на каталках".

"Основна помилка — в цих містах не передбачене соціальне житло. Забудовники хочуть повернути гроші, тому двокімнатна квартира коштує 100 тисяч доларів. Робітник не зможе її купити, навіть якщо продасть усіх своїх дітей", - вважає аналітик агентства China Development Мей Ко Чень.

Прочитати про китайські міста-привиди можна в журналі "Країна" №26 за 8 липня 2011 року.

×