Президент Володимир Зеленський під тиском українського суспільства й Заходу відмовився від думки про дружбу з Росією. Досі є найвпливовішою людиною в Україні, але сам не продукує жодних рішень через відсутність компетенції. Від цієї влади не варто чекати зростання, аби не було гірше, сказав в інтерв'ю Gazeta.ua політолог Віктор Бобиренко.

28% українці вважають невдахою року президента Володимира Зеленського, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 5 до 13 грудня. Це - найбільший показник. Що найбільше розчарувало українців?

- Зеленський не виправдав очікування людей. Думав, що подарувати усім щастя просто та швидко. Але не встиг зробити це у 2019 році. 2020-го так само не вистачило. З жовтня минулого року почав просідати рейтинг, - каже Віктор Бобиренко. - Зеленського вважають несистемним політиком. У свідомості людей - це хлопець з нашого двору. До нього застосовували інші категорії оцінювання. Саме тому рейтинг не падає стрімко. Фан-клуб артиста значно більший, ніж політика. Але Зеленський війну не закінчив, корупціонерів не посадив, економіку не підняв, вчительки по 4 тисячі доларів не отримали. Українці почувають себе знову обдуреними.

 

Тут є об'єктивні причини. Наш народ максималіст у своїх очікуваннях. Маємо ментальність підлітків. Хочемо щастя тут і одразу: Зеленський не зміг дати його за рік, тоді хай горить вогнем. Але також є суб'єктивне розчарування. Володимир Олександрович виграв вибори, бо був своїм для кожного. Не ставив чітких завдань, не давав конкретних обіцянок. Зараз від нього відкотилась "вата", яка планувала, що після виборів почнемо дружити з Путіним. Популярність ОПЗЖ на цьому фоні зросла. Команда президента, призначаючи новий уряд, змінила шило на мило. Не змогли впоратись з коронавірусом. Люди побачили, що Зеленський не може дати раду проблемам, лише записує "відосіки". Не виправдав сподівань.

Які головні досягнення та провали можна виділити?

- Єдиний позитив перебування Зеленського при владі - десакралізація останньої. Вона почалась після 2004 року. Але при Януковичі владу знову почали боятись, гайки закручували. Зараз з неї сміються. Навряд це призведе до глобальних народних хвилювань. Українці не вийдуть ніколи на справжній Майдан через корупцію або бідність. Єдиною червоною лінією для українського суспільства є розворот у сторону Російської Федерації. Якщо цього не відбувається, Зеленський може відносно спокійно досидіти у кріслі президента. Єдине - можуть наступного року знову поміняти уряд, якщо чинний зашквариться остаточно. Вже зараз є певні перестановки на рівні міністрів.

Чи може Володимир Зеленський відмовитися від євроінтерації та розвернути країну в бік Росії?

- Внутрішньо він є "ватником". Але під тиском Заходу та українського суспільства поступово правішає. Не має іншого виходу. Подивився в очі Путіну у Парижі, але це не допомогло закінчити війну. Володимир Олександрович зрозумів, що угоди з Росією не коштують паперу, на якому підписані. Навряд думка про розворот до РФ зараз виникає у нього в голові. Хоча на початку президентського терміну вона цілком могла бути.

Кадрову політику Зеленського можна назвати проблемою?

- Ця проблема є скрізь. Фаворитизм шкодить ефективності державних інституцій. Зеленський критикував Порошенка за подібне. Але зараз робить те саме у значно більших масштабах. Він розставляє усюди своїх людей або тих, що нав'язують з близького оточення. Доступ до тіла президента має кварталівська група - Баканов, Шефір, Єрмак. Та олігархи - Коломойський, Пінчук, Ахметов. По зміні уряду це добре бачимо. Посунули "соросят" Пінчука і прийшли люди Ахметова: Шмигаль та нові міністри.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Службова недбалість призвела до смерті, Зеленський сяде у тюрму" - ветеран

За майже півтора роки при владі як особисто змінився Володимир Зеленський? Це була еволюція чи деградація?

- Його налаштовували, що керувати країною просто. Як у фільмі "Москва сльозам не вірить", коли керівниця казала, навчишся керувати трьома людьми, далі їх кількість не має значення. Але кухарка не може управляти країною. Зеленський починає розуміти, що його надурили і все не так просто. Півтора роки сидить у кріслі. Почав трохи усвідомлювати, як треба триматись. З іншого боку, отримав глибоке розчарування. Раніше йому аплодували всі, а зараз велика частина народу готова кинути гнилим помідором. Розчарування іноді видно неозброєним оком. Перед місцевими виборами виглядав таким виснаженим, що було шкода. Очевидно, запал та натхнення, з яким приходив на посаду, зникли. Йому починає набридати.

В інтерв'ю The New York Times президент анонсував судову реформу. Чи дійсно налаштований на реформування країни і судової сфери зокрема?

- Є готовність. Володимир Олександрович - дуже емоційна людина. Конституційний суд своїм скасуванням електронного декларування особисто образив президента, дав йому ляпаса. Але ніхто не знає, наскільки вистачить цього емоційного запалу. З іншого боку, ніхто не може гарантувати, що прийняте рішення дійсно можна буде назвати позитивною реформою. Зеленський не буде сам писати цей проєкт закону. Це знову ж робитимуть наближені люди, яким президент довіряє. Чи не мають вони сторонніх інтересів? Який їх рівень професіоналізму?

Хто зараз є найвпливовішим в Україні?

- Як не дивно, Зеленський. Усі рішення все таки приймає він. Інша справа, що за процесом прийняття, просування і підготовки цих рішень стоять різні люди. Зеленський, який перебуває у теплій ванні, часто не розуміє, що ухвалює. Фаворити нав'язують йому своє бачення через некомпетентність. Прийшов у політику, не маючи зв'язків, досвіду, потрібних знань. Принципово не радиться з науковим і громадським середовищем. Тож фаворити цим користуються. Класичним прикладом є "Велике будівництво". Зеленському сказали, що зможе увійти так в історію. Стане президентом, за якого нарешті побудували дороги. Але ж ніхто йому не відзвітував, що 30 відсотків виділених на це гроші осядуть у сторонніх кишенях.

Хто може бути наступним президентом України?

- Віталій Кличко. Має ресурси, рейтинг, досвід, амбіції. Він буде кращим, ніж Зеленський. Як політик зростав все ж таки у проукраїнському середовищі. Але готовий домовлятись з тими ж олігархами. Ідеальною кандидатурою для мене була б Лана Зеркаль (Колишня заступниця Міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції. Надзвичайний і Повноважний Посол. Радниця голови правління Нафтогазу - Gazeta.ua). Проявила себе як патріотична, професійна особистість. Але не має достатнього медіа-ресурсу, який би дозволив їй претендувати на посаду голови держави.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Журналісти оприлюднили "плівки Тупицького" - глава КСУ вляпався в суддівську корупцію

Чим були показові місцеві вибори?

- Після них подекуди є тенденція, що "Слуги народу" об'єднуються з "Опозиційною платформою – За життя". Останні будуть штовхати Зеленського до проведення позачергових парламентських виборів. Медведчук та його команда розраховують потім створити коаліцію у Верховній Раді. Забрати собі гуманітарний блок - культуру, освіту. І розширювати проросійські настрої в Україні.

У багатьох містах переобрались чинні міські голови. Якби самоврядування обирали у 2019 році, бренд Зеленського та "Слуги народу" дозволив би привести на місцях багато нових мерів. По Харкову бачимо, що місцева влада починає бронзовіти. Чиновники міської ради гордо кажуть, що вони щирі "кернесівці". Команди еліт будуть звужуватись, монополізувати вплив. Це буде проблемою для майбутнього, особливо в умовах, коли місцева влада розпоряджається грошима. Щоб подолати цю проблему, треба працювати з рівнем політичної грамотності серед населення. Зі школи вчити дітей розбиратись у державних процесах, функціях органів влади.

Як загалом пройшов 2020 рік для нашої держави? З якими основними труднощами стикнулись? Чи ефективно даємо їм раду?

- За складністю з цим роком можуть порівнятись тільки 2014-й та 1986-й. Більшість дій уряду та парламенту стосовно коронавірусу були неефективні. Статистика захворюваності це доводить. Те саме ж стосувалось інших викликів. Наприклад, відносин з Росією. Достатньо згадати призначення Кравчука та Фокіна у Тристоронню контактну групу у Мінську, ідею створити Консультативну Раду з представниками ОРДЛО. Також влада вкрай неправильно поводиться з армією. Заганяє її у глухий кут, воїни втрачають мотивацію. Немає діалогу з громадянським суспільством. Зеленський веде себе як артист. Мовляв, я на сцені, ви - у залі. Ваша справа - аплодувати.

Чого варто очікувати наступного року? Це буде рік зростання чи ще падіння? Як можемо убезпечити себе?

- Від цієї влади вже не очікуємо зростання. На 2021-й не заплановані вибори, має бути політично спокійніше. Хочеться вірити, що не буде гірше. Адже деякі умови від нас не залежать. Пандемія це показала.

Маю сподівання, що у наступному році Захід буде переформатовувати стосунки з Україною. Почне тиснути на нашу владу сильніше, вимагати реформ у сфері судів та антикорупційної боротьби. На жаль, зсередини наша влада не може знайти достатньої мотивації для цього.

×