У неділю о третій ранку стрілки циферблатів переведуть на годину вперед. Найвідоміші "куранти" України на Майдані змінять час о третій дня.
— Удень через сонячні промені все одно нічого не видно, — пояснює дивний режим роботи головного годинника керівник інформкомплексу Будинку профспілок Дмитро Ямцун, 48 років. — Фінансування зараз немає. А електрики годинник "їсть", як 500 прасок — 500 кіловат. За нинішніми тарифами — 100 гривень на годину.
Цього року електронному годинникові на Хрещатику виповнюється 25 років. Кожна з його чотирьох панелей діагоналлю 8,5 м має чотири тисячі звичайних лампочок (усього 18 тис.). На чотирьох сторонах годинника висвічується температура повітря та час. Щогодини звучить мелодія "Як тебе не любити, Києве мій...". Робочий день башти — вісім годин (15.00 — 23.00).
Гроші на забезпечення роботи головного годинника міста заробляють із реклами, що висвічується на табло.
За допомогою старої техніки, придбаної ще у 90-му році, за зображеннями на екранах слідкують на моніторі комп"ютера. На ньому висвічуються зменшені у 100 разів літери та цифри, які бачить увесь Київ. Комп"ютер указує навіть на перегорілі лампочки. Тоді працівники відразу підіймаються залізними сходами на башту і замінюють їх на нові.
Із кабінету Будинку профспілок на восьмому поверсі піднімаємося нагору. Годинникова башта має шість прольотів залізних східців. Далі залізні двері, як на горищах.
Усередині годинник займає два поверхи. На залізній підлозі стоять кілька стільців, ящички з запасними лампочками, старий телефон, вогнегасник. Викладені з лампочок стіни відсвічують помаранчевим сяйвом. Зсередини не видно, яка інформація показується на табло.
Ветерани просили зробити щось на кшталт московських курантів
Сходи ведуть на другий поверх — там вентиляційні труби й оглядовий майданчик. Символ точного часу розташовано на висоті 50 м. Із вежі відкривається чудовий краєвид. Майдан, Хрещатик, куполи Софії. З іншого боку видно висотки Троєщини.
На годиннику збереглися ще лампочки 80-х років.
— По краях табло. Вони рідко загоряються, тому ще й досі живі, — уточнює Дмитро Миколайович.
Коли на екрані висвічується температура, то лише на "хрестик", що показує плюсову температуру, задіяно 150–170 лампочок.
Точність часу звіряють по 6-му сигналу українського радіо. А там покладаються на годинниковий еталон, що знаходиться у Харкові.
— Усе почалося завдяки зверненням ветеранів до тодішньої влади, — розповідвє про історію годинника Дмитро Ямцун. — Вони просили зробити щось на кшталт московських курантів.
Зараз усі офіційні урядові та громадські події рівняються на Майдан. Наприклад військові паради.
— Точність. Машина з генералами стає секунда в секунду з останнім ударом годинника. Цієї миті усі мають віддати честь, — ділиться Дмитро Миколайович.
Годинникарі мають багато знати. Електрика, комп"ютери, звук, монітор, вентиляція. І головне, у чому переконалася "ГПУ", — не боятися висоти.
— Нас тут чергує семеро. Директор, кілька замів. Є одна жінка — Лариса Козаченко. Їй 62 роки. Вона працює з самого початку, — каже Дмитро Ямцун. — Зарплата у мене — 900 гривень.
Перевести електронні стрілки не важко: натиснути одну клавішу на клавіатурі — і час почне йти на годину вперед.
За словами завідувача кафедри астрономії Київського національного університету ім. Шевченка Миколи Івченка, 58 років, причин переходу на "літній" час дві. По-перше, завдяки "украденій" годині економиться частина добового енергоспоживання. По-друге, збільшується тривалість світлої частини доби після роботи, яку працівник може провести з родиною чи просто розважитися. Івченко каже, що чехи, угорці, поляки починають працювати о 7.00, щоб о 15.00 закінчити робочий день.
Історія літнього та зимового часу
Із метою економії та раціональнішого розподілу електроенергії переводити стрілки годинників почали у Великій Британії ще у 1908 р. Потім "літній" час запровадили у США та Європі.
У Радянському Союзі перейшли на "декретний" час навесні 1930 р. (перевели годинники на годину пізніше). А восени вирішили назад не переводити. Потім, у 1981 році, почали щороку переходити на "літній" і "зимовий" час.
Після того, як Україна стала незалежною державою (у 1991 році), ми скасували "декретний" час і виставили годинники за київським часовим поясом. Росія цього не зробила, тому зараз прокидається на годину раніше.
Із 1996 р. в Україні почали переводити годинники на "літній" час. Урядовці аргументували рішення орієнтацією на країни Європи.
3 
7644
Коментарі