Велосипед, санчата й балалайка - життя і побут освоювачів цілини у 1950-х роках

35

Фото: photochronograph.ru

Сьогодні вашій увазі пропонуємо ознайомитися з життям та побутом людей, які освоювали цілинні землі у Казахстані та Сибіру у 1954-1963 роках.

Цілинні землі — необроблювані, нерозорані, але придатні для сільського господарства землі.

За радянських часів освоєння цілинних земель до 1953 було невелике. З 609 млн га сільськгосподарських угідь всього СРСР постійно оброблялося тільки близько 225 млн га.

Для збільшення виробництва зерна Микита Хрущов запропонував на вересневому пленумі ЦК КПРС 1953 поширити посівну площу шляхом освоєння цілинних земель, а наступного року ЦК КПРС і Рада Міністрів СРСР ухвалила постанову "Про дальше освоєння цілинних і перелогових земель для збільшення виробництва зерна" (17 серпня 1954), на основі якої у 1954 — 1963 освоєно близько 42 млн га цілинних земель (у тому числі за 1954 — 1956 близько 36 млн га). Освоєння цілинних земель відбувалося у районах Казахстану та Сибіру.

1963 ЦК КПРС припинив акцію дальшого освоєння цілинних земель, спрямовуючи зусилля на збільшення урожайності на вже освоєних. Це рішення було вислідом досвіду, який свідчив про обмежене значення цілинних земель, зокрема в Азії через суворі кліматичні умови. Хоч цілинні землі становили 29,5% усієї посівної площі СРСР, збір зерна з них ледве досягав 18,0%.

×