Показали фотографії 1934 року, зроблені у Кременці - тепер центр Кременецького району Тернопільської області. Тоді місто належало Польщі і входило до складу Волинського воєводства. На фото можна побачити його зовнішній вигляд і заклопотаних справами жителів.
Станом на 1 січня 1935 року, 31,6% населення ґміни Кременець жили із землеробства, 22,8% – із ремесла й рукоділля, 13,4% – з торгівлі, 12,4% – з промисловості, 19,8% – із доходів від інших професій, пише спільнота "Мандрівка Старим Кордоном".
На середину 1930-х у місті діяли 3 електростанції, фабрика з переробки тютюну, тартак, крейдяний завод, 5 печей для випалювання вапна, 9 каменеломень, 9 цегелень, 7 черепичних заводів, бетонний завод, 30 столярних і 13 слюсарних майстерень, свічковий завод, броварня, декілька фінансових установ, 4 моторні млини, 11 пекарень і 396 невеличких підприємств сфери обслуговування. У місті була кінцева станція державної залізниці Кам'яниця – Кременець, повз проходили приватні автобусні лінії та існувало поштово-телеграфне управління.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як у Карпатах підкорювали річки 100 років тому - добірка фото
Населення мало змогу навчатись у декількох чотирикласних і трикласній загальноосвітніх школах, діяли 3 гімназії і православна духовна семінарія. Також існували професійні заклади - школи будівельних ремесел, торгова, рільнича і єврейська реміснича школа "Орт". Працювали тут українська "Просвіта" і приватна українська гімназія. Значну частину її учнів становили діти з єврейських сімей.
Єврейська частина населення ґміни мала своє товариство опіки над старцями, Єврейський спортивний клуб "Гасмонея", Єврейський робітничий спортивний клуб "Ютжня".
Нещодавно Gazeta.ua опублікувала світлини з села Рудня - тепер Радивилівський район Рівненської області. Їх було зроблено під час Першої світової війни невідомим фотографом австро-угорської армії. На фото можна побачити складний період для жителів села, біля якого пролягла лінія фронту. Тоді багато людей залишили свої домівки. Військові ж займалися заготівлею провіанту й будівельних матеріалів.
Коментарі