- До сучаної сексології приклали руку два великих стовпа Ренесансу — Леонардо ла Вінчі і Альбрехт Дюрер, - розповідає художник Юрій Логвин.
- Хтось із пап римських сказав, що дуже непристойно поводяться в ліжку люди — і раком, і так, і сяк. Треба якось, щоб це було красиво. І Леонардо да Вінчі, хоча з його іменем не пов'язують жодної жінки, намалював класичну позу злягання. Його малюнок зберігається у Ватикані як еталон пристойності у статевих стосунках. Все інше католицька церква забороняла протягом століть. А Дюрер перший в мистецтві зобразив людину, хвору на сифіліс. Спалах сифілісу був у 1530 році, коли іспанці взяли штурмом Рим. За їхнім іспанським військом їхав обоз з півтора тисячами повій, які везли сифіліс з Мексики. Повії позаражали солдатів, а солдати — італійок. Так сифіліс і поширився. В Україну цю заразу приніс Наполеон. Тут цю хворобу називали "пранці".
Наскільки давніми є еротичні сюжети в мистецтві?
Ще на грецьких вазах детально розписані картини злягання. Потім у Середньовіччі про таке тривалий час не говорили і такого не малювали. Відродження все змінило. В Італії на початку 16 століття працював Рафаель. Він був настільки був закоханий у Форнаріну, що він навіть дозволив своїм учням малювати її оголеною.
В той час папою Римським був Папа Лев Х — син Лоренцо Медичі, знаменитого у Флоренції. Це людина, яка любила всякі втіхи. Чи з його, чи з власної ініціативи один з учнів Рафаеля Джуліо Романо в одному з коридорів ватиканских переходів намалював кілька сюжетів на еротичні теми. Всім церковникам, які побачили, страшенно це сподобалось. Гравер Марк Антоніо Раймонді на замовлення зробив із цих зображень гравюри.
Я перемалював ці гравюри якогось невідомого гравера 18 століття за оригіналами Марка Антоніо Раймонді. Контури малюнків я заливав китайською тушшю - ця техніка називається "розмивання тушшю". Наскільки ці гравюри оригінальні, не знаю, але стиль Ренесансу тут збережено стовідсотково. Те, що намалював Джуліо Романо, нам ніколи вже не бачити.
Найбільша колекція еротичного мистецтва починаючи зі Стародавнього Єгипту і Риму знаходиться у Ватикані.
Немає такої в світі народної культури, тим більше традиційної і старої, де б не обговорювалися сексуальні проблеми і колізії. Але в одних народів це у певний час виносилося назагал, візьміть той же "Декамерон" Бокаччо чи "Кентерберійські оповідання" Чосера.
Як з цим були справи в українців?
В українців жодне питання на сексуальтну тему ніколи не обговорювалося в присутності дітей чи старих. Це було повне табу. Молода жінка, яка тільки-но вийшла заміж, навіть з матірю не завжди могла порадитися. Для цього існувала тітка. Такий звичай був ще з князівського часу. Тоді вуйко знайомив молодого князя з жінками.
Європа прийшла до нас у 16 столітті через Польщу і через Чехію. Філософія, наука і торгівля прийшли через купців і ремісників, більшість з яких навіть були євреями. А у Львові ще в 14-15 столітті були вірменські колонії, які мали свої факторії у Венеції. У 16 столітті Європа вплинула на наше мистецтво. Але менталітет наш лишався той самий. Українські могли змальовувати фізіологічні процеси детально словами, але не фарбами на полотні.
Якщо українці до 19 століття оголеної натури не малювали, то у Московії уже у 18 столітті з'являлися більш-менш реалістичні картинки — це можна було назвати наївним реалізмом: то зображена була жіноча лазня, то перелюб приказчика с дружиною купця, - такі побутові речі. До реалізму там було далеко. Але оголеність і еротичні сцени уже існували. Малювали такі малюнки на лубку дуже яскравими фарбами і розповсюджували серед селян і міщан. Уявіть: голі стіни непобілені російської ізби, затикані мохом, ні рушників, ні тарелів розписних, ні горщиків, і раптом там висить оцей яскравий лубок на великій дошці.
Чим це можна пояснити?
Всякий народ, який дуже сильно бідує, намагається цю своє бідування прикрасити якоюсь красою — вибагливою, тонкою.
Наприклад, у мусульман були сильні заборони. І життя їх було дуже бідне. Не дивлячись на те, що врожаність була в 3-4 рази більша, ніж в Європі, вони в 10-12 столітті жили бідніше за європейців, тому що не було приватної власності на землю. Багато хто не міг одружитися, адже треба було мати великі гроші, щоб купити жінку. В таких умовах народ створив прекрасні казки "Тисячі й однієї ночі". За вибагливістю, за словесним малюнком вони заворожують європейця, в якого було набагато жирніше життя, але більш кодифіковане.
Секс раніше мав більше значення, ніж зараз. Він був життєво важливим фактором. Є в тебе діти — у тебе є забезпечена старість і династія. В Карпатах ще в 19 столітті була така категорія дітей — годованець. Багаті ґазди якщо не мали дітей, брали собі на вигодовування чужу дитину, яка потім ставала спадкоємцем їхнього маєтку. Тобто, діти — це був страховий поліс. Тому чим краще чоловік себе почував у силі, чим краще вагітніла жінка, тим краще це було для життя. У другій половині 20 століття потенція чоловіків упала. Якщо порівняти потенцію генетичну у чоловіка з торфових поховань у Скандинавії із потенцією сучасного чоловіка, то кількість сперматозоїдів і їх якість ті часи була у рази три вища, ніж зараз.
Фізична праця тому сприяла?
Їжа, вода, повітря. Хоча по містах були епідемії страшенні, не було туалетів нормальних. У Франції ще в 16 столітті на балах у Версалі пили горілку, вино, кальвадос. Коли хотіли пісяти, не бігли в туалет. Були ширми, за ширмами стояли лакеї з уритаріями. Це були такі горщики нічні. Для чоловіків простіші — з кришкою, а для жінок — як біде. Потім ішли далі танцювати і випивати далі.
Кожна епоха відрізняється певним ставленням до питань сексу. В Індії при людях не можна цілуватися, а в той же час у храмі зображають лінгам. Восьмирічну дівчинку без трусиків садять на нього як на стілець, щоб вона була здорова і мала багато дітей.
Або був випадок: у Москву в кінці 60-х приїхала делегація профспілок Японії, їх повели на "Лебедине озеро" в Большой театр. Японці дивляться балет і запитують у перекладача: "Невже в Радянському союзі дозволили стриптиз?".
1 
1
Коментарі