Національний історичний музей імені Дмитра Яворницького отримав цінні матеріали про розкопки могили кошового отамана Івана Сірка. Їх передав професор Олександр Лоскутов.
Фонди музею поповнили трьома документами – звіт розкопок, ортопедична експертиза останків Івана Сірка та рукопис дослідження Дмитра Яворницького про отамана.
"Матеріали розкопок могили скласти 1967-го. Під час перепоховання Сірка 2000 року провели дослідження, результати якого надійшли до професора Лоскутова. Він провів експертизу", - розповів кореспондент Gazeta.ua заступник директора з наукової роботи музею Олександр Старік.
Результати експертизи дуже цікаві. Вони дають уявлення, яким був Іван Сірко. Аналіз кісток показує, що зріст кошового був 180-185 см. Він мав дуже сильну праву кисть.
"Ці матеріали мають велике значення не тільки для науковців, а і для широкого загалу. Адже особа Івана Сірка обросла легендами, які живуть і відтворюються з кожним поколінням. Наприклад, матеріали підтверджують, що Сірко був справжнім велетом. Він провів все своє життя у боях, на Січі. Про це свідчать чисельні переломи, які виявила експертиза", - зазначив науковець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На могилі Сірка справили козацьку тризну
Травматолог Олександр Лоскутов передав до архіву також копії документів, які зберігалися в нього. Це копія звіту історика Людмили Крилової щодо розкопок могили кошового Івана Сірка в листопаді 1967 року. А також копію рукопису начальника музею Дмитра Яворницького про Сірка, який він готував для монографії "Запорожье в остатках старины и преданиях народа".
Іван Сірко (1605-1680) – кошовий Запорізької Січі, який здійснив десятки успішних походів проти татар. Його поховали біля села Капулівки – тепер Нікопольського району Дніпропетровської області. Там знаходилася у 1594-1638 році Базавлуцька Січ.
1967 року Сірка перепоховали, через те, що води Каховського водосховища наблизилися до могили. У склепі на іншому краю села Капулівка знаходяться усі останки кошового. За черепом відновили його портрет, з якого зробили погруддя на могилі.
19 грудня 1674 року біля Микитинської Січі на Дніпрі козаки дали відсіч 40-тисячному турецькому війську. Втрати козаків становили 50 осіб.
Протягом 1672-1681 років відбувалася російсько-турецька війна, яка зачепила територію, заселену козаками. Приводом послужили претензії Османської імперії на територію Правобережної України, яка була підконтрольна Речі Посполитій. В Москві побоювалися вторгнення турків на територію Лівобережної України, тому Московське царство вступило у війну.
Коментарі