Козаки під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного вирішили наступати на Москву - ухвалили на козацькій раді поблизу Зарайська 14 вересня 1618 року. Почали готувати переправу через річку Оку.
Гетьман був союзником польського королевича Владислава, який прагнув отримати московську корону. В обмін на допомогу козаків Річ Посполита обіцяла розширити козацьку автономію, збільшити реєстр і припинити утиски православної віри.
Похід тривав із червня. Козаки взяли Путивль, Рильськ, Курськ, Лівни, Єлець, Лебедин, Скопин, Ряжськ. Розбили усіх московських воєвод, багатьох взяли у полон. Уже 20 вересня 1618 року з'єдналися із частинами королевича Владислава. Захопили міста Ярославль, Переяславль, Романів, Кашир і Касимов.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українського гетьмана визнали святим
Наприкінці вересня об'єднані армії обложили Москву, втім, взяти її не змогли. Московія пішла на переговори, а 11 грудня в селищі Деуліно – тепер Московської області, вороги підписали перемир'я. Владислав відмовився від московського престолу, хоча й зберіг право претендувати на нього, а Московія повертала Речі Посполитій білоруські й українські Смоленську, Чернігівську та Новгород-Сіверську землі, захоплені нею XVI ст.
Петро Конашевич-Сагайдачний разом із військом повернувся в Україну за декілька тижнів.
Козаки на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним захопили московське місто Лівни і знищили його захисників 7 липня 1618 року. Тоді тривав похід 20-тисячного козацького війська на Москву. Спочатку козаки обступили місто, а згодом розпочали швидку і несподівану атаку на фортецю. Увірватися всередину вдалося уже до 1-ї години дня. У різанині, окрім захисників, загинув воєвода Петро Данилов, а перший воєвода князь Микита Єгупов-Черкаський потрапив у полон.
2 
1
Коментарі