Вісім років не їсть м'яса вінничанин 46-річний Володимир Воловодюк. 2008-го відмовився від риби та яєць. Останній рік пробує стати сироїдом. Витримав тиждень. Зараз може не їсти вареного місяць-півтора.
— Нема психологічної установки, як ото було в мене з рибою. Подумав, що це така сама мертвечина, як м'ясо, — й наче відрізало. А із сироїдством важче. Тримаюся, а потім попав на якесь день народження — й все. Столи ломляться, а мені їсти нема що. Взяв і наївся вареного й пареного, — розповідає.
Після зриву Володимир знову повертається в сироїдство. Але приблизно вісім із десяти людей від нього відмовляються.
— Купують батон, мастять майонезом, прикладають вареної ковбаси і надолужують, — каже киянка 37-річна Інга Лановенко, активістка клубу "Сироїдна Україна".
Сироїдство практикує сім років. Спершу лікувала голодом хворобу. Яку — не каже, але до їжі поверталася через сироїдіння. Вирішила на ньому зупинитися.
— Якщо зірвався, то не треба себе картати. Це не кінець світу, а лише наступна сходинка до того, щоб стати сироїдом чи вегетаріанцем. Треба вслухатися у відчуття й те, що штовхало на зрив. Поступово розумієш, що можна було обійтися без м'яса чи вареного. Зриви рідшають.
Якщо вкинути у шлунок шоколад, каву, тістечка, то через навантаження може нудити, вирвати. Їжа бродить у шлунку.
— Можна не тільки потрапити в лікарню, а й умерти. На моїй практиці такого не було. Вводжу людей у новий раціон поступово, — каже киянин Руслан Лозояр, 41 рік.
Консультує тих, хто хоче очистити організм. Не їсть вареного п'ять років.
— Спочатку відмовтеся від майонезів, кетчупів, чипсів, алкоголю. Потім — від хліба. Цукерки й жири замініть оливковою олією і сухофруктами, медом. Сіль теж зайва. Варена картопля замінюється на гречку й рис. Але це не в один день, а поступово. Як людина себе відчуває. Не забирати одразу і рибу, і м'ясо. Можна спочатку відмовитися від м'яса й додати горох, квасолю. Взимку — горіхи, авокадо.
Сироїди-початківці часто переїдають. Одна порція має влізти в пригорщу.
— Думають, якщо їдять корисне, то можна вагон. У природі немає кишень. Що зумів у руках принести з городу, те твоє. Ще менше з'їси під деревом чи на грядці. Якщо лінь зривати, то це вже наївся. У в житті як? Скільки на тарілці є — стільки треба з'їсти, бо мама сказала. Їмо, як останній раз. 5 хвилин щастя, а потім віддихатися не можна, й живіт, як барабан. 50 разів так зробиш, а на 51-й замислишся, — каже Інга Лановенко.
Щоб не переїсти замість салату кришить лише один овоч. Поливає оливковою олією. Решта — вприкуску.
— На якомусь етапі я вже не хочу кусати огірок, помідор, перець чи якісь трави. Це означає, що цим овочем уже наситилася. Якби все змішала в мисці, то переїла б.
Салат — це не більше трьох овочів. Зелень не рахується. Наприклад, огірок, помідор і капуста. І вже без перцю, бо для травлення треба різні ферменти. Шлунок працюватиме з навантаженням, не зможе все засвоїти.
3 години не їдять після бобових. Стільки часу потрібно для їх повного перетравлення. Перерва після горіхів — 4 год. Салату вистачає годину-півтори.
1 
1
Коментарі