Фото: Дар’я Корба

У Києві 3 грудня відкрилась фотовиставка у вікнах 120-річної "Кам'яниці з драконами".
"Будинок, що спить"— таку назву має інсталяція з архівними фотографіями, що інтегровані у вікна закинутої будівлі на бульварі Тараса Шевченка, 19. Вона присвячена річниці від дня народження відомого українського філософа-містика, богослова та поета Григорія Сковороди.

Інсталяція є продовженням вже відомого киянам проєкту "Зазираючи у вікна" (2013 та 2014 роки). Проєкт реалізовала Українська асоціація професійних фотографів у співпраці з громадською організацією Мапа Реновації.

Фасад будівлі "Кам'яниця з драконами" перетвориться на галерею унікальних архівних портретів українців у традиційному одязі, які належать авторству видатного українського фотографа Івана Карпова. Заплющені за допомогою комп'ютерної графіки очі на фотографіях — символ філософії Григорія Сковороди та інтерпретація сучасного світу, де люди все більше віддаляються від реальності і поринають у світ, створений медіа та рекламою. Головним елементом експозиції стане великий портрет Григорія Сковороди (наданий Національним літературно-меморіальним музеєм Г. С. Сковороди).


"Зазираючи у вікна" - проєкт, який дає можливість не тільки поглянути в обличчя давно минулої епохи, а й нагадати про фотографів початку попереднього століття, імена яких відомі тільки знавцям архівної фотографії. "Будинок, що спить" - частина цього проєкту і продовження роботи з темою сновидінь. Це було основою моєї попередньої виставки "Продукування снів, або що пропонує сучасна медіа-машина" і роману "Часи сновидінь", — каже автор проекту, генеральний директор Української асоціації професійних фотографів, міжнародний журналіст, письменник Мстислав Чернов

"Весь світ спить" — часто повторював Сковорода. І в цьому його філософія перегукувалась з буддизмом, де реальність порівнюється зі сновидінням. Дослідники життєвого і творчого шляху Григорія Савича засвідчують, що пізньої осені 1758 року йому наснився сон: невидима сила показала Сковороді огидні картини людського "різнопуття", які нагадували фантасмагорії Босха — триб життя вельмож і простолюду, купців і священників. Цей сон, сприйнятий Григорієм за Боже об'явлення, спонукав філософа відцуратися світу і заглибитись у себе.

Мета проєкту, як відмічають митці — привернути увагу суспільства та влади до проблеми занепаду цінних будівель та популяризувати творчість українських фотографів й історію української фотографії. Використання порожніх вікон закинутої будівлі як рам для фотографій — синтез фотомистецтва та архітектури. Вони збагачують один одну новими сенсами і ніби говорять до спостерігача: "свідоме зусилля зі збереження історії необхідне в усіх сферах культурного надбання нашого народу".


"Кожен такий закинутий будинок приховує за сторічною цеглою багаторівневі нашарування історії. Але цю історію вкрай складно розповідати, коли твої вікна заколочені фанерою, а слухачі швидко проходять повз. На час інсталяції будинок заговорить до містян світлинами, розташованими у вікнах. Хто знає, можливо серед перехожих трапиться інвестор-меценат, який розгледить у "Кам'яниці з драконами" прихований потенціал. " — голова ГО "Мапа Реновації", архітектор Дар'я Корба. — Для нас такі інтервенції — це про переосмислення, пошук нових сенсів та шляхів самовираження для закинутих будинків. Перетворюючи фасад будівлі на галерею, ми прагнемо розбурхати застиглу історію "Кам'яниці з драконами".

За словами організаторів, будинок обрано не випадково. Історія "Кам'яниці з драконами" починається наприкінці XIX століття. Її перший власник — педагог Іван Хильчевський, відомий як земляк та великий друг Пантелеймона Куліша — батька українського історичного роману та дослідника творчості Григорія Сковороди. Куліш у поемі "Грицько Сковорода" завершив процес художнього осмислення образу видатного українця, вписавши його не лише в контекст XVIII століття, а й у тисячолітню історію України.

Проєкт "Будинок, що спить" був підтриманий міською владою. Зокрема Департаментом охорони культурної спадщини в особі директора Олександра Никоряка, заступником голови КМДА Валентином Мондриївським та головою ШРДА Олегом Гарягою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські ІТ-розробники технологій для онлайн-кінотеатру поїдуть до Кремнієвої долини за досвідом

×