Угода про ЗВТ з Туреччиною та блокування литовського пального — економічні підсумки тижня

Топновиною тижня є підписання угоди з Туреччиною про Зону вільної торгівлі.

Переговори про це тривали з 2006 року. Анкара відома своєю політикою протекціонізму вітчизняних виробників і має одні з найвищих у світі розмірів увізних мит. Наприклад, на "молочку" вони складають 180%, на фрукти, овочі й горіхи — 148, каву та чай — 145, зернові та вироби з них — 130, цукор і кондитерку — 135%. Крім цього там стягують ще й інші податки на імпорт: муніципальний збір (15% від сплаченого мита), транспортний збір (3-4% від митної вартості товару) та збір у фонд масового житла (35% від митної вартості імпортної риби й морепродуктів).

Для порівняння, в Україні найвище мито — 50% — на цукор-сирець.

Угода про ЗВТ усуне тарифний диспаритет та відкриє турецький ринок для українських товарів.

"Тепер будуть тарифні квоти на текстиль, меблі, скло, агроподукцію, "кондитерку", продукти тваринництва, — каже заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка. — Найважливіше — на борошно. Попри те, що Туреччина є одним із світових лідерів з його виробництва, свій ринок тримала закритим. Майже повністю будуть лібералізовані транспортні перевезення, на що був величезний запит українських перевізників.

Із системних речей важливо, що дію мит можна буде відновити, щойно стане очевидним засилля турецьких товарів".

Яким буде економічний ефект від підписання угоди.

"Інститут економічного аналізу вказує на 2,2% кумулятивного, не щорічного, зростання ВВП України. Прості бухгалтерські підрахунки дають $300-400 млн на рік лише чинним експортерам. Але з'являться нові, наприклад скловиробники, які через високі мита взагалі були витіснені з турецького ринку. Позитивний вплив на економіку однозначно буде", — додає Тарас Качка.

"Існує велика диспропорція в бік металургії і зернових. До тих 2,9 млн т металу, що експортувала Україна, додасться ще щонайменше 0,5 млн т. У виграші будуть і відносно нові кластери — меблярі, виробники скла та продуктів.

У зоні підвищеної уваги опиниться вітчизняна легка промисловість — шкіргалантерея, хутро, такнини, трикотаж, головні убори, подушки, ковдри. Тут найбільшого тиску зазнаватимуть виробники сировини (наприклад, тканин). Бо Туреччина є привабливим джерелом сировини для українських виробників готової продукції і буде конкуренція інтересів. Присутність легальних українських виробників готової продукції на внутрішньому ринку є такою ж самою, як і турецької легальної і нелегальної разом. Проте, українська легка промисловість зможе дешевше закупати турецьку сировину і зараховувати її для цілей безмитного експорту в ЄС, Норвегію та Швейцарію, з якими є угоди про вільну торгівлю.

Тому перестороги в найчутливішій галузі є меншими, ніж лунають з публічного простору", — резюмує Качка.

Про значення угоди про ЗВТ розмірковує в інтерв'ю і турецький журналіст Ендер Кайіхан.

Тепловики заговорили про системну кризу

Комунальні підприємства, які надають послуги теплопостачання мешканцям міст, заявили, що з лютого у них можуть закінчитися гроші для оплати газу від компанії "Нафтогаз України".

Хоча тепловики попереджають про кризу, зупинкою теплопостачання це не загрожує. Лише призведе до значного зростання їхньої заборгованості за газ. А потім ці борги комунальних теплокомуненерго будуть погашені або за рахунок місцевих бюджетів, або за рахунок цільової дотації уряду.

Гривню недооцінили

The Economist видав оновлений індекс Біг-Мака, за яким гривня є шостою недооціненою валютою світу з показником 58,1%. Мала б коштувати 11 грн 88 коп за долар.

Литовського бензину більше не буде

Із понеділка, 7 лютого, пальне з Литви не можна буде перевозити залізницею транзитом через Білорусь. Відповідно за деякий час наявні запаси вичерпаються і воно зникне з вітчизняних АЗС.

Будемо залежати від поставок з Білорусі й Росії.

×