Із 1 березня в Україні починає діяти пільгова ставка ПДВ для деяких видів агропродукції — 14% замість 20%. Ринок в цілому прийняв новацію позитивно — як і будь-яке зниження податкового навантаження. Хоча знайшлося і чимало противників. Їхнє незадоволення можна зрозуміти: закон ускладнює роботу в тіні та махінації навколо відшкодування ПДВ.
Що саме зміниться
Закон №3656 знижує ставку ПДВ на деякі види агросировини: велику рогату худобу, свиней, молоко, цукровий буряк, пшеницю, жито, ячмінь, овес, кукурудзу, соєві боби, насіння льону, рапсу, соняшнику.
Закон вийшов "міжфракційним": серед авторів 21 народний депутат з "Слуги народу", "Батьківщини" та "Європейської солідарності". Не дивлячись на позитивну реакцію Мінфіну і найбільших аграрних асоціацій, на ухвалення закону знадобилося 8 місяців. 23 лютого 2021 року він повернувся до парламенту з підписом Володимира Зеленського. 1 березня нові правила набирають чинності.
Від моменту реєстрації та до голосування в другому читанні документ атакували в ЗМІ та соцмережах. Називали лобістським і таким, що створює нерівні умови на ринку. Цікаво, що одночасно аналогічне зниження ПДВ для готелів і культури (з 20% до 7%) назвали мірою підтримки галузей під час кризи.
Голос з тіні
Аграрний сектор — один із лідерів по частці тіні в українській економіці. Нагадаємо, з 2003 року, щоб підтримати фермерів у рік критичного неврожаю, були запроваджені спеціальні податкові режими. На декілька років аграріїв звільнили від сплати податків частково або повністю. У тому числі ПДВ, податків на прибуток і зарплату. У міру виходу АПК з кризи податки стали повертати до колишнього рівня, з чим багато аграріїв відмовилися миритися. Навіщо платити податки, якщо можна не платити? Так близько 40% ринку зерна виявилася в тіні. Більшість "скруточних" схем доводиться на експорт зерна. Закон №3656 націлений зупинити "скручування" і повернути агровиробництво в легальне поле. Тому зустрів опір .
Найбільший удар бюджету наносять махінації довкола відшкодування ПДВ. Чим вища ставка, тим більше грошей держава перераховує аграріям. Деякі цим зловживають. Наприклад, з 2017 року по 1 півріччя 2018 року найбільші експортери зерна та олії заявили до відшкодування понад 32 млрд грн — це в 2 рази більше, ніж сплатили до бюджету всі виробники цієї продукції, пише "Латифундист".
Позиція Кабміну
Експортні схеми використовують для відмивання грошей, коли махінатори скуповують зерно за готівку, експортують за кордон і наживаються на ПДВ. За даними голови податкового комітету ВРУ Данила Гетманцева, за рік Україна втрачає до 2 млрд доларів валютної виручки. Що вища ставка ПДВ, то економічно привабливіші махінації довкола відшкодування.
Як повідомила заступниця міністра фінансів Світлана Воробей, з ухваленням закону №3656 бюджетне відшкодування ПДВ скоротиться на 13 млрд грн на рік. Ці гроші залишаться в бюджеті. Крім того, зниження ставки на деякі види аграрної сировини не позначаться на фактичних об'ємах перерахування ПДВ в казну. Цей податок сплачується кожним покупцем у магазині при покупці готової продукції. На неї ставка залишається колишньою — 20%. Отже держбюджет у будь-якому разі своє отримає. Єдина зміна — можлива одноразова затримка надходжень на 2-3 місяці.
"Переробники при закупівлі сільськогосподарської сировини витрачатимуть на 6% менше власних коштів на сплату ПДВ у складі вартості такої сировини. Так, вони платитимуть 20% ПДВ з власної продукції, але тоді, коли вони її вироблять і, що важливіше, реалізують", — зазначила Світлана Воробей.
Міністр економіки Ігор Петрашко повідомив, що з ухваленням закону аграріям вигідно буде продавати все зерно офіційно, а не за готівку, як відбувається зараз: "Це легалізувало велику частину зернових, які можуть використовуватися переробниками".
Реакція бізнесу
Зниження ПДВ стало рідкісним прецедентом, коли голоси влади і бізнесу виявилися співзвучні. Закон підтримали Європейська бізнес асоціація (ЕВА), а також найбільші аграрні асоціації: Всеукраїнська аграрна рада, Асоціація виробників молока, Всеукраїнський конгрес фермерів та інші. У ВАР навіть запропонували розширити дію закону на готову продукцію.
"Зрозуміло, що ті, хто працює "в тіні", ПДВ не платять. Відповідно, чим вищий ПДВ, тим вище їхня конкурентоспроможність порівняно з тими, хто працює легально... Якщо вдасться домогтися зниження ставки ПДВ на продукти переробки, то тіньовий ринок істотно скоротиться", - вважає заступник голови ВАР Михайло Соколов.
В ЕВА підкреслили: чим нижчі суми відшкодування ПДВ, тим менше махінацій і потенційних бюджетних втрат. Крім того, закон прискорить детінізацію виробництва, підвищить конкурентоспроможність та інвестиційну привабливість галузі.
"При зниженні ставки ПДВ по операціях з реалізації зернових і олійних культур пропорційно знижується сума відшкодування з бюджету експортерам таких зернових і продуктів їхньої переробки. Тобто, в рази знижуються витрати бюджету і ризики втрат, пов'язаних із шахрайством з ПДВ і недобросовісними практиками мінімізації податкових зобов'язань", — йдеться в повідомленні ЕВА.
Що думають аграрії
Аграрії переважно "за" і з літа закликали Раду не затягувати з розглядом закону. Керівник ТОВ "Дунайський аграрій" Роман Дяжук у коментарі Kurkul.com заявив, що зниження ставки ПДВ не назвеш лобізмом, оскільки від цього виграють всі учасники ринку: "Я підтримую цей закон. Давно потрібно було це зробити. Чесно кажучи, було б краще знизити ставку до 10% на деякі види продукції, як в деяких європейських країнах".
Керівник агрофірми в Запорізькій області Євген Гуцало зауважив, що пільговий ПДВ дозволить аграріям збільшити об'єм грошей в обороті в період посівної: "Зниження ПДВ знизить наші витрати на закупівлю сировини. Ми зможемо вкласти їх у модернізацію та наростити обсяг виробництва. А з готової продукції держава отримати вже свої 20% ПДВ. Вигода для всіх очевидна".
Скільки Україна втрачає від "скручувань" ПДВ з точністю вирахувати неможливо. За різними оцінками, сума може сягати 40 млрд грн на рік. Зниження ставки ПДВ до 14% не панацея і не відміняє необхідності паралельно покращувати адміністрування ПДВ і сервісне обслуговування платників податків, боротися з корупцією на митниці й у податковій, робити "скручування" економічно невигідними і небезпечними для бізнесу. Цей шлях Україні лише належить пройти, але кілька важливих кроків вже зроблено.
1 
8642
Коментарі