Фото: Валерій Шмаков

На території львівської гімназії міжнародних відносин ім. Василя Стуса відбулось урочисте відкриття пам'ятника українському поету-дисиденту, перекладачу, прозаїку, літературознавцю та правозахиснику.

Як відомо, сьогодні, 4 вересня виповнюються 31-ші роковини смерті Василя Стуса.

Двометровий пам'ятник із вапняку встановили за рахунок пожертв батьківської громади, вчителів та випускників закладу. Гімназія носить ім'я Василя Стуса з 1999 року, з тих пір тут почали думати про власний пам'ятник поету. Монумент був виготовлений як дипломна робота студента Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. І. Труша Віталія Думина.

На церемонію відкриття завітала сестра Василя Стуса Марія разом з його племінницею, а також Микола Удод – проректор Донецького національного університету, якому нещодавно було присвоєно ім'я Стуса.

"Самопроголошена злочинна влада в Донецьку мабуть боїться самого образу та імені Стуса, бо минулого року зняла барельєф і пам'ятну дошку з філологічного факультету, де навчався поет. Де сьогодні знаходиться цей барельєф невідомо, ми просили щоб передали його в Вінницю, де в екзилі працює Донецький університет, але віддавати вони його теж не хочуть", - розповів Микола Удод.

Як зауважив поет і політв'язень Ігор Калинець, колись прогресивними людьми з Росії був створений музей в таборі на Уралі, де сидів Стус. Там демонструвалася камера у якій він помер, та можна було довідатися, хто ще із дисидентів сидів.

"Виявляється цього музею там вже нема, зате з'явився музей наглядачів. Ось така Росія вбила Стуса", - зазначив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Втрьох взялися попід руки і гуляли по Хрещатику чекаючи на арешт" – історик Вахтанг Кіпіані про Стуса

"Коли брата перший раз арештували, про це ще ніхто не знав, але тривожні чутки до мене уже дійшли. Я не могла повірити, бо з дитинства він був дуже скромним, добрим і ввічливим. Не пригадую жодного випадку коли б він вчиняв якісь збитки батькам. Я добивалася, щоб хтось зі слідчих зі мною поговорив. Зрештою, той слідчий, який мав зі мною розмову звинуватив Стуса що той вважає себе великим поетом і погано говорить про радянську владу та колгоспи. А я йому відповідаю, - ми з братом жили в селі і пам'ятаєм, як наша згорблена бабуся щодня тягнула з колгоспу картоплю щоб нас прогодувати. І він замовк", - згадує сестра Василя Стуса Марія.

×