Тернополянка Лілія Мусіхіна, яка вже понад 10 років мандруючи селами України, вивчає народні вірування та обряди. Її книгу "Магія українців устами очевидця2 видало видавництво братів Капранових "Зелений пес".
"Ми з дитинства дуже добре знали, що якщо виходиш на подвір'я, а там лежить абсолютно незнайомий предмет, підіймати його не треба, - розповідає Віталій Капранов під час презентації книги в книгарні "Є". - Ми наївно вважали, що це наш південний таврійський феномен. Потім нам розповіли, що, виявляється, в Буковині та сама історія, і в Києві, і взагалі цей вид спорту дуже розповсюджений. Сучасне існування української магії відрізняє нашу культуру від культур сусідніх. От в Росії сучсаної російської магії не існує. Там шарлатанська складова, напівциганська-напівекстрасенсна, руліт. Так само і в Польщі. Вони своїх відьом понищили, і відповідно культуру магічну теж".
"Як сьогодні вивчають магію? Заходите в кімнату, в якій висять черепи і трава?" - запитує авторки.
"Ніхто нікому прямо не скаже, що відьма чи мольфар. Такі люди насправді є, і навіть більше, ніж ви думаєте. В кожному селі мене відправляють як мінімум до одної хати, а то й до трьох. Більше ніж чотирьох не пригадую", - розповідає Лілія.
Авторка каже, що їй дозволяли бути присутньою під час магічних обрядів, однак замовляння не розповідали.
"Я бачила збірники рукописні наших гуцулів, де вони зберігають замовляння, саму обкладинку. Бабуся мені не дала мені подивитися".
Українська магія, каже дослідниця, має жіноче обличчя, а російська чоловіче. Військової магії в Україні мені практично не траплялося. Замовляння на поворот стріли, замовляння зброї у нас менше, ніж у росіян. Але українці вірять у домовиків.
"У кожній хаті стоїть відкрита цукерничка, або відкрита банка з медом, в гуцулів хлібина. Так "підгодовують" домовиків. Багато людей розповідають про свої контакти з домовиком — як виглядає, і навіть де любить спати. А домовик як душить, знаєте? Домовик дуже не любить, коли жінка лягає спати голою. Він може душити за те, що ви лягли спати без сорочки.
"На півдні у нас не так трошки. Там жарко. У нас на півдні він це ігнорує, він звик", - авторитетно заперечує Віталій Капранов.
Окремо у книзі йдеться про магію імені.
"В одній родині весь час помирали діти. Їм порадили назвати дитину незвично для того регіону. Народилася дівчинка. Назвали її Мальвіною. І зараз живе баба Малька, в якої купа дітей і купа внуків. Знаю села, де є баба Кендулька і так далі" — ділиться авторка.
Лілія Мусіхіна хоче вирушити в етнографічну експедицію на Полісся. Каже, чула там перекази про вовкулак.
"Я вже знайшла компанію собі для подорожі на Полісся. Тому що там є сліди вовкулаки. І на Чернігівщині також. На Чернігівщині і біля Луцька є в лісах кілька хуторів, де люди вірять в те, що вони перетворюються на вовків. Не хочу дофантазовувати. Але припускаю, що маємо якийсь релікт чоловічих військових союзів з вірою у перетворення у вовка".
3 
4880
Коментарі
2