Шампанським запивають чорну ікру або зелені яблука

 

Шампанське винайшов монах­бенедиктинець П'єр ­Периньйон. У своєму винному погребі задля експерименту всипав у пляшки з вином дріжджі й закоркував. Шампанізація в пляшці — класичний метод. Сучасний і простіший спосіб — вино з дріжджами бродить у металевих чанах. Так роблять шампанське Київський, Артемівський та інші українські заводи ігристих вин. Класичним способом виготовляють невеликі партії в Криму. Виробництво трудомістке й дорожче.

Орієнтуйтеся на ціну не менш як 30 гривень і склад без ароматизаторів. Шампанське роблять лише з трьох сортів винограду — білого шардоне й червоних піно нуар та піно меньє. Виробник має бути із регіону, де росте виноград — Одеса, Херсон, Крим, Миколаїв. Але не Донецьк чи Дніпропетровськ. У пляшці не повинно бути осаду.

Заглибина в дні передбачена для зручного наливання. У неї бармени й сомельє вкладають палець. Пласке дно на якість напою не впливає. У якісному шампанському бульбашки шикуються у вертикальні палички. Не менше восьми в бокалі.

Брют — сухе шампанське. Є ще екстра­брют. На смак кислувате. Бульбашки "кусають" за язик. Має присмак дріжджів, зеленого яблука. Якщо витримували в бочці, чути хлібом. Дубові, ванільні ноти дають дріжджі. Це класика. Її оцінюють гурмани. Українці більше люблять напівсухе, напівсолодке й солодке. У Європі поняття солодкого шампанського не існує. Червоне солодке шампанське — це наш експеримент і вподобання. Пояснюють бажанням підсолодити життя.

У морозилці шампанське тримають не довше 5 хвилин — для охолодження пляшки. Потім кладуть у холодильник на кілька годин або у відерце з льодом. Воно дійде до температури вживання за півгодини. Сухе охолоджують до 5 градусів, напівсолодке — до 8.

Виліт пробки із залпом — дурний тон. Знімають ­фольгу й мюзле — дріт на корку. За 2 хвилини до півночі пляшку нахиліть на 45 градусів і починайте її обертати. Корок не крутять, його притримують великим пальцем, щоб не вилетів. Коли почне рухатися — зупиніться й дайте вийти газам. ­Корок не відпускайте. Тоді дістаньте його — буде глухий короткий пшик і димок. Найважче відкрити червоне шампанське. Воно з експресивних сортів винограду, корок вилітає дуже швидко. Щоб не облитися, горло пляшки направляють у протилежний від гостей бік і накривають лляним рушником.

Корок вилітає зі швидкістю 40 кілометрів на годину.

Пляшка розрахована на шість бокалів. Вони мають бути доверху звужені, щоб не виходили бульбашки. Наливають на дві третини, одним із двох способів. Треба нахилити бокал і налити по стінці, або — повільно, тонкою цівкою за два рази, до та після підняття піни. Пляшку накривають спеціальним корком, щоб не виходили гази. Стримати їх можна й чайною ложкою, опустивши її ручку в пляшку. "Закрите" ложкою шампанське зберігають в холодильнику три дні.

Бокал розтягують на три тости. Перший піднімають одразу, як розлили. Шампанське в бокалі не хитають, як вино, й не нюхають. П'ють невеликими ковтками. Якщо зі стравою — запивають кожен шматок.

Шампанське не закушують. Ним запивають закуску — чорну ікру або зелені яблука.

Під сухе шампанське їдять морепродукти. Рожеве напівсолодке допускається з відварним лососем і креветками. Можна й овочевий салат з оливковою олією, але без оцту. Щоб не забив рецептори, бо буде кисло. Що солодше шампанське, то солодшими мають бути й фрукти — манго, ківі, персик. Шампанське й шоколад — несумісні продукти, ознака поганого смаку. Це самодостатній напій, їжа до нього не обов'язкова.

У порожню пляшку протягом новорічної ночі можна вкинути записки з мріями й планами. За рік розкоркувати в тій самій компанії й, читаючи вголос, перевірити, що здійснилося.

Повна пляшка 10­копійкових монет — це 50 гривень. За рік можна назбирати на шампанське до наступного Нового року.

×