"У нас музичний керівник на два села працює. Тому вирішили в один день робити останній дзвоник і випускний. Щоб музика була, — розповідає класний керівник 11-го класу Галина Руренко, 47 років, із села Ометинці Немирівського району Вінниччини. Шкільний випускний у селі святкували в суботу, 29 травня. — Не віриться, що прощаюся зі своїми дітками. Але буду стримуватися, не плакатиму. Уже стільки виплакала, коли згадувала моїх соколят і одну квіточку".
Школу закінчують 10 учнів. Дев"ять хлопців і одна дівчина — 16-річна Лариса Мокрицька. Вона вдягнута у відкриту бузкову сукню зі шлейфом. У тон до плаття — квітка у волоссі та босоніжки.
— Усе купила у Хмельницькому, витратила 1000 гривень. Зачіску мені знайома зробила, — розказує Лариса. Вона після школи мріє вивчати екологію.
Спочатку в класі було троє дівчат. Двоє виїхали з села. Однокласники називають Ларису "квіточкою".
— Вона як капітан корабля. Тихенька, не дуже командує. Але як скаже, то так має бути, — розказує про Ларису 16-річний Сергій Дишкант.
— Ми її оберігали й захищали. Але з хлопцями з класу вона тільки дружила, — говорить Василь Восковенко, 17 років.
Звучить останній дзвінок на шкільній лінійці. Батьки витирають сльози.
— Коли ж вони встигли вирости? — говорять.
Усі йдуть у сільський клуб, що за 500 м від школи. Випускникам вручають атестати. У класі два золотих медаліста — Максим Кравець та Іван Руренко.
Випускники запрошують батьків на вальс. Хлопці танцюють із матерями, Лариса — з батьком.
— Зараз підемо відмічати випуск, — говорить 36-річна Тетяна Козачук, мати випускника Олександра. — Готувалися до випуску тижнів за два. Зібрали по 800 гривень — на квіти, цукерки, подарунок школі, стіл. На оптовому ринку у Вінниці закупили продукти. Учора зібралися, наготували котлет, голубців, блінчиків, капусти стушили. Сьогодні ще салати і бутерброди робили. Із тієї суми гроші лишилися. Будемо по 200 гривень назад роздавати.
Танцювали випускники на подвір"ї школи під дощем.
— Піду вчитись у Вінницю на кухаря-офіціанта чи бармена-офіціанта. Люблю готувати, іноді вечерю готую, коли мама на роботі затримується. Із такою спеціальністю я ніде не пропаду, — ділиться планами Павло Сємьонов, 16 років. — Користуюся популярністю у дівчат. Через це в мене великі проблеми — моя дєвушка обіжається.
Коментарі