У селі Кальник Іллінецького району Вінниччини знайшли дуб, посаджений Іваном Богуном 5 грудня 1649 року, при посвяті його в полковники Кальницького полку. Дерево висотою понад 20 м, має 4 м у діаметрі.
— Вирахували його місяць тому, — розповідає сільський голова Павло Корецький, 55 років. — Його історію досліджує Григорій Казмірчук, професор Київського університету імені Шевченка. Він родом із нашого села. Розповів, що знайшов в архівах документи. У них записано: "5 грудня 1649 року був висвячений на кальницького полковника старшиною кальницького, уманського, черкаського полків і архимандритом дияконом Онуфрієм Іван Богун. На предмісті містечка Кальник ним власноручно був посаджений дуб, який символізує могутність козацького роду". На околиці села в нас дійсно росте старий дуб. Я припустив, що то він.
Корецький запросив Павла Акішева, директора підприємства "Іллінецьке лісове господарство" та місцевого лісника Валентина Кавуненка. Заміряли діаметр і висоту.
— Вік дерева без зрізу визначали за європейською методикою, — каже 60-річний Павло Акішев. — Згідно з нею метр діаметра дерева — 100 років його життя. Дуб має в обхваті понад 4 метри. Вік, виходить, приблизно 400 років. Ріс у не надто гарних умовах — при дорозі, в ущільненому ґрунті. Але має велику й густу крону. Тобто здоровий і міцний.
Поблизу встановлять гранітний камінь із меморіальною дошкою. На ній зазначать, що дуб посадив 5 грудня 1649 року Іван Богун. Камінь із плитою замовили за 2500 грн у гранітному кар"єрі селища Стрижавка Вінницького району.
— Площадку навколо викладемо плиткою, поставимо ковану залізну огорожу, — продовжує Корецький. — Через дорогу встановимо біґ-борд із написом, що це дуб Івана Богуна.
Дерево увійде в перелік місцевих туристичних принад.
Липі на території лаври 800 років
— Цю липу посадила мати Феодосія Печерського, засновника лаври, — каже киянка Катерина, 37 років. Вона часто відвідує Києво-Печерську лавру, знає тутешні легенди. — Кажуть, рослині 800 років.
Найстаріше дерево столиці росте біля виходу з дальніх печер Києво-Печерської лаври. За висновком фахівців Київського еколого-культурного центру, липа на території лаври росте з XIII ст.
— Біля липи Феодосія Печерського заборонено ставити будь-які споруди, — розповідає Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру. — Адміністрацію монастиря зобов"язали слідкувати, щоб ніхто не ушкодив стовбур дерева, не підвішував на гілля стрічки, прикраси. Без дозволу з пам"ятки не можна зрізати жодної гілки.
Борейко каже, якби київська влада на рік раніше взяла під охорону старі дерева, то врятували б 200-річні дуби, які росли біля липи Феодосія Печерського. Ті дерева повалили монахи Києво-Печерського монастиря. Зараз на їхньому місці — автостоянка.
Неподалік Кончі-Заспи за Києвом росте дуб Ґрюнвальда. Він старший за липу Феодосія на 100 років. Ці дерева увійшли в реєстр ботанічних пам"ятників Києва, недавно затверджений Київрадою.
Щонайбільше липи "живуть" 1000 років. У списку ботанічних пам"ятників столиці — 85 дерев. Більшість — 500-річні дуби і 200-річні клени.
Євген ЄВСЄЄВ
3 
35413
Коментарі
1