7 квітня режисер Кшиштоф Зануссі, 69 років, у вінницькому кінотеатрі "Родина" відкрив Дні польського кіно в Україні. Предки його дружини 68-річної Ельжбети народилися на Вінниччині.
До кінотеатру режисер приїздить "тойотою" кольору металік із номерами польського дипломатичного корпусу. Показують його фільм "Персона нон ґрата" 2005 року. Картина про таємниці родини польських дипломатів. У головній ролі — режисер Микита Михалков. Він зіграв міністра закордонних справ Росії.
— Открою вам секрет. Много снимали в Уругвае, но Михалкова там нет. Он отказался ехать. Пришлось заменить его польским дублером, — каже Зануссі. Зазначає, що російську мову добре вивчив ще у школі.
У вестибюлі режисерові пропонують кілька видів чаю.
— Тільки зелений, — просить. — Я люблю Вінницю. Домовився з мером Володимиром Гройсманом, що зніму фільм про ваше місто. Він запропонував дуже лояльні умови. Безкоштовно надають готелі, ресторани, транспорт. Предки моєї дружини Ельжбети з роду Грохольських володіли маєтками у приміських селах Стрижавці та П"ятничани (останнє тепер у межах Вінниці. — "ГПУ"). У 1980-х із дружиною ми вночі таємно приїхали подивитися, чи збереглися помістя. У Стрижавці на місці будинку — колонія, нас туди не пустили. Місцеві розказали, що 1937-го зруйнували родинний склеп Грохольських. У Вороновиці маєток зберігся, там діє музей авіації.
Каже, завжди згадує Вінницю у стрічках.
— У "Персоні нон ґрата" ввів трьох повій — двох польок і вінничанку. Дівчину з Вінниці зробив моральнішою. Поляки за це на мене образилися.
Останній фільм "Серце на долоні" Зануссі знімав у Києві та Варшаві. У головній ролі 67-річний Богдан Ступка. Він грає польського олігарха, якому пересадили серце. Із цією роллю на Римському кінофестивалі українця визнали найкращим актором.
— Роль олігарха писав спеціально для Ступки. Де взяти в Польщі нормального олігарха? У нас вони невиразні. Від гри Богдана я в захваті. Італійці дивувалися, чому раніше не бачили цього актора. Казали, це зірка європейського масштабу.
29 студентів жили в нього вдома тиждень
Режисер походить з італійського роду-виробника побутової техніки "Зануссі".
— Дідусь не розумів мого захоплення кіно. 1980-го я запросив його на Венеціанський кінофестиваль. Зала 10 хвилин аплодувала моїй стрічці "Контракт" стоячи. А дідусь нічого не сказав. Питаю: "Ну, ти бачиш, як мені аплодують?" — "Аплодують? Що з того? Коли я заходжу на свою фабрику, мені теж усі аплодують", — розвернувся й пішов. На ранок усі газети вийшли з моїм іменем. Дід прибігає до мене у спальню: "Ти знаєш, скільки коштує сантиметр реклами у цих газетах? Мільйони! Ми нічого не платили, і наше прізвище на перших сторінках".
8 квітня у столичному "Кінопалаці" Зануссі презентував свою стрічку "Серце на долоні". На широкі екрани фільм вийде восени. На спільну прес-конференцію Богдан Ступка спізнюється на 40 хв. Доки його немає, режисер шепочеться з директором Української кінофундації Андрієм Халпахчі, 57 років.
— Моя професія — це ніби гра в казино, — каже Зануссі. — Україна просить зняти фільм про Голодомор 1933-го. Робитиму картину від імені французького фотокореспондента. Він бреше, бо в Парижі не хочуть чути про голод в Україні, там Сталіна уявляють солодким і добрим. Ще мрію зняти Софі Лорен і поєднати в одній стрічці актрису з Норвегії Лі Куль і польку Майю Комаровську. Вони між собою схожі.
17 червня режисер відзначатиме 70-річчя.
— На свято запрошу багато гостей. Уже кілька років ведемо з дружиною гостьову книгу. Маємо понад 1,5 тисячі записів. Як хтось схоче пожити у нас, будемо раді. Тільки треба попередити.
Богдан Ступка підморгує режисерові. Розповідає про виставу "Маленькі подружні зради". Її поставив Зануссі у столичному театрі ім. Франка 2007-го.
— Як пан Кшиштоф закінчив ставити, запросив усіх студентів із мого курсу до Варшави. Він — світовий альтруїст. 29 студентів жили в нього вдома тиждень. Дружина всім готувала їсти.
5 
35413
Коментарі
2