42-річний Василь Гонтарський, вокаліст гурту "Вася Клаб", помер у понеділок у власній квартирі. Мешкав він на вулиці Марини Цвєтаєвої на Троєщині. Із дружиною розлучився, тому жив сам. У понеділок із Житомира до співака приїхала племінниця Ганна, студентка столичного університету культури. Довго стукала. Двері ніхто не відчиняв, але в квартирі горіло світло.
Дівчина подумала, що Василь спить після загулу. Добу жила у знайомих і постійно дзвонила співакові на мобільний. Слухавки ніхто не брав. Тому Ганна викликала міліцію. Правоохоронці вибили двері і знайшли Гонтарського мертвим. У вівторок увечері його тіло повезли на розтин. Під час верстки останнього номера "ГПУ" висновки медичної експертизи ще не були відомі. З"ясувати, від чого помер співак, не вдалося.
— Він мав хворе серце і шлунок, — пригадує звукорежисер Олександр Лисокобилко, з яким Василь записував альбом "Конокрад". — Але на здоров"я ніколи не жалівся.
— "Вася Клаб" десь раз на місяць виступав у "Докер пабі", — розповідає товариш музиканта Анатолій Ремізов. — Іноді Василь почував себе дуже зле, але ніхто на це не звертав уваги. Вася казав, що лікується. Відігравав концерт і йшов.
Гонтарський брав участь в експедиціях на човні "Княгиня Ольга" часів Київської Русі. Плавав "шляхом із варяг у греки": із Санкт-Петербурга до Києва, по Ладозькому озеру, Західній Двині. Перетягував човен волоком між річками і — далі по Дніпру до Чорного моря.
— До свого екіпажу намагався брати людей творчих, — згадує капітан човна Сергій Воронов, єдиний професійний моряк у цих експедиціях. — Був талановитим завгоспом. І хоча Василь так і не навчився робити морських вузлів, я його призначив боцманом. Тільки він при мінімумі харчів міг прогодувати сімнадцять здорових чоловіків. Ми його прозвали Рудий боцман.
Гонтарський народився у Києві. Його мати за національністю чешка. Відвідував студію при театрі оперети. Навчався три роки в Київському театральному університеті. Потім кинув. Виступав у Москві з гуртом "Міраж", із колишньою киянкою Тетяною Овсієнко. Працював конферансьє.
Улітку в інтерв"ю "ГПУ" Василь зізнавався, що мріє купити "волгу":
— На машину грошей не зібрав, хоча модель уже вибрав — ГАЗ-21.
Розповідав, що після 1991-го вживав опіум:
— Почав сам себе жаліти. Мовляв, я такий геніальний і нікому не потрібний. Жалів-жалів — і дожалівся, що прив"язався до опіуму. Результатом цього знайомства була тюрма.
Гурт "Вася Клаб" Гонтарський створив шість років тому. Грав рок, шансон, народні пісні. Окрім українських пісень, співав російські, сербські та білоруські.
— Василь не вписувався у будь-які формати буденності, тому я і взяв його музику до фільму, — говорить 42-річний режисер Іван Кравчишин. Пісні "Вася Клаб" звучать у його стрічці "Прорвемось" про помаранчеву революцію. — Такі люди в нашій країні не приживаються. Василь завжди говорив те, що думав. Якщо ти йому не подобався, в обличчя міг обматюкати. Жив одним днем, був людиною без гальм.
Поховають Василя Гонтарського в Житомирі поруч із могилою матері.
1964, 10 липня — Василь Гонтарський народився у Києві
1981 — закінчив школу N201
1985–1987 — служба в Радянській армії, стройбат, начальник їдальні
1989–1990 — працює в Москві конферансьє
1991 — дипломант другого фестивалю "Червона Рута" у Запоріжжі
2000 — участь в експедиції "Шлях із варяг у греки"
2001 — створив гурт "Вася Клаб"
2002 — вихід першого компакт-диска "Хіпан"
2004 — другий альбом "Конокрад"
2005 — участь у фільмі "Прорвемось"
2006 — сольний альбом "Вася і Хобот", озвучував датський мультик "Теркель і Халепа"
8 
35413
Коментарі
1