Ядерна зброя Ірану - шлях до багатополярності світу
Коли двополярний світ існував, більшість країн перебували під тиском геополітичних центрів. Світова ядерна війна була реальністю.
Розпад СРСР внаслідок системної кризи імперського врядування означав перемогу Заходу. Переможець продовжив свій агресивний наступ на світ. Війни НАТО проти Іраку, Сербії, Лівії - тому приклад. Африка, Латинська Америка, Близький Схід, Україна у різній мірі отримували значні негативи для свого розвитку від руйнуючого натиску Заходу. Це стосується цілей трансформації, суспільного будівництва, приватизації.
Розпавд СРСР щоправда означав поразку московського імперіалізму. Однак зовсім не означав його смерть. Він не вгаває і домагається реваншу. Прагне у різних формах включити колишні окуповані країни у сферу свого впливу: від економічних проектів під керівництвом Москви до підривної роботи і навіть війни.
Відтак імперіалізм - актуальне явище сучасності. Для України актуальні дві його форми - західний та російський. І обидва не існують в одному вимірі - культурному, економічному, інформаційному чи військовому. Вони діються у всіх сферах одночасно.
Результатом їхньої діяльності стало те, що природні ресурси, народна власність і політика тощо підпали під їх вплив чи й навіть повний контроль. Важливим також стає ціннісна гегемонія імперіалістичних центрів. Захід просуває індивідуалізм, споживацтво, егоїзм, космополітизм. Наслідком всього цього стала разюча нерівність і бідність більшості суспільства, коли меншість жиріє і править з-під палки. Росія ж просуває свою імперську стратегію - євразійство. Серед яких такі проекти, як "русский мир", Російська православна церква, століття "дружби" з все ще окупованими народами Кавказу та Азії, російська мова та історія.
Ядерна зброя у руках імперіалістів стала, окрім гарантій їхньої безпеки, ще і останнім аргументом тиску на тих, хто її не має. Відтак країни, що прагнуть рівного ставлення до себе, домагаються володіння ядерною зброєю. В кого вона є, той може розмовляти на міжнародній арені як впевнена сторона переговорів.
Україна втратила ядерну зброю під тиском США, Західної Європи і Росії. Усі як один - наші сумнозвісні друзі. Тавровані ганьбою ті політикани, хто здав наш захисний атом - Кравчуку та Януковичу.
Іран таки спромігся організувати себе на те, щоб таки мати ядерну зброю. І за це його варто поважати. І Україні варто брати приклад з цієї країни.
МАГАТЕ минулого тижня заявило, що Іран може мати військовий уран і що це дуже погано. Не дивно, що ця організація вже який рік тільки тим і займається, що намагається перешкодити іранській ядерній програмі. Вона виконує волю Заходу. Можна бути впевненим, що коли в Україні сили миру почнуть відновлювати ядерну програму, ця організація працюватиме проти них.
З приводу заяви МАГАТЕ Президент Ірану заявив: "Дуже шкода, що глава агентства Юкіо Амано порушує встановлені правила й стає маріонеткою США. Чому пан Амано не публікує доповідь про ядерні арсенали Америки і її союзників?"
Ці слова - свідчення застосування одного з правил міжнародних відносин: зробити свої цілі цілями міжнародної організації. Захід найвправніший у цьому - і це потрібно нам пам'ятати.
Наразі ми спостерігаємо збільшення тиску Заходу на Іран. Ізраїль, як союзник США і НАТО на Близькому Сході, вже заявив про можливий ядерний удар по Ірану. І це та країна, яка офіційно не має ядерної зброї, але на факт її наявності МАГАТЕ не звертає уваги!
Україні вигідно, щоб ядерною зброєю володіли цивілізовані країни, як Іран. І це стане запорукою багатополярності, коли світового жандарму не буде.
Справа миру і безпеки у світі вимагає також, щоб і Україна володіла ядерною зброєю.
Зрозуміло, що нинішні політичні еліти не спроможні розпочати свою ядерну програму. Хто ж як не вони здали ядерний арсенал на початку 90-х рр.? Хто ж як не вони знищили останні запаси бойового урану у квітні 2010 р.?
На відміну від нинішніх прогнилих верхів, що правлять тимчасово в Україні, Іран має політичну еліту, якій притаманний характер та воля у захисті національних інтересів. І тому очевидно, що без усунення тих, хто веде підривну діяльність проти України, не можлива вітчизняна ядерна програма.
Поки Іран розширює коло країн, що дбають про мир і безпеку у світі, політикани в Україні підігрують імперіалістам умисно ослабленою державою.
