Моя доблесна міліція мене береже
Кожна громадсько-активна людина в нашій країні знає, що таке міліцейське свавілля. І я не перебільшую.
Побиття журналістів на акції, незаконне застосування газового балончика, безпідставне затримання патріотів підчас заходу, вбивства та катування у відділках, здається, основні "розваги" нашої міліції.
За чотири роки своєї активної громадської діяльності вже не раз стикалася з міліцією, проте сьогоднішні події відверто здивували. Як відомо, сьогодні в Києві відбувався "Марш Русского Единства", який був заявлений від партії "Русский блок". Крім прихильників "рускава міра" зібралися ще і його противники.
Після сутички, яка сталася на початку Маршу, я разом з друзями з МНК та з простими перехожими спостерігала за цим дійством з іншого боку вулиці. Коли хода знаходилася біля Кабінету Міністрів, ми були в Маріїнському парку, де до нас раптом під'їхала патрульна машина, з якої вийшло вісім працівників спецпідрозділу "Беркут".
Першим, що вони зробили – це озвучили вимогу пред'явити їм наші документи, на що я їм відповіла аналогічним – попросила "Беркутівців" показати свої посвідчення, що вони повинні робити згідно закону України про міліцію. Далі… а далі була незаконна вимога пред'явити особисті речі, тобто провести огляд без понятих і складання протоколу. Цю вимогу вони потім пояснили тим, що на нас є орієнтування і ми підозрювані в скоєні крадіжки мобільного телефону. Хоча насправді, всі хто стикався з викраденням мобільного знає, що наша міліція такими справами не займається – хоч пиши заяву, хоч ні – телефон все-одно не шукатимуть. І ще незрозумілим лишається те, що, за їх словами в орієнтуванні йдеться про шістьох людей, а нас в той момент було близько десяти. Чому нас перевіряли? Незрозуміло. Крім того – відколи це в нас спецпідрозділ "Беркут" займається крадіжками мобільних телефонів?
При моїй спробі зняти все, що відбувається на камеру телефону, "беркутівці" почали в мене її відбирати, при тому навіть не могли пояснити підстави своїх дій.
Коли ми спробували просто піти, мотивуючи це РЕАЛЬНОЮ відсутністю підстав – нас оточили. І хлопців, і дівчат хапали за руки , штовхали, а про хамську манеру розмови не можна не згадати.
Далі в хід пішли погрози забрати у відділок та викликати оперативну групу. Після доволі неприємного спілкування, яке тривало десь пів години, їх керівник (по поведінці все зрозуміло) кудись зателефонував, після чого сказав нам, що в них терміновий виклик. На ще одне моє прохання показати його документи, він їх дістав, проте коли відкрив, затулив пальцями свої ПІБ. Дивно, правда? Потім "беркутів ці" компактно запакувалися в машину і зникли в невідомому напрямку. Так само неочікувано як і з'явилися.
Рефлексія. Маю декілька основних питань:
- Відколи спецпідрозділ "Беркут" займається крадіжкою телефонів?
- "Міліція з народом" чи проти нього?
- Як далеко може зайти теперішнє керівництво країни в боротьбі за владу?
- Чому я краще знаю статті закону про міліцію ніж сама міліція?
- А якби ми і справді були злочинцями, то чому нас так просто відпустили?
- І що – я і справді можу спокійно ходити по вулицях?
З.і. дякую за допомогу правозахисникам Максиму Кицюку і Михайлу Каменєву :)
