Зрадник в оточенні? Кому вигідне руйнування іміджу Зеленського
Президенту варто згадати, що відповідальність несе він особисто - прізвища "хороших хлопців" не всі й згадають. Якщо ті, звісно, не запустять власні політичні проєкти на руїнах його іміджу
Світ уважно слідкує за дивними рухами президента воюючої (успішно, як на наявні ресурси) України в бік головкома. Захід не втручається, але ввічливо "демонструє подив". І це протистояння щодня в заголовках західних ЗМІ.
Це абсурдно, якщо чесно: після низки конструктивних заголовків в ході візитів оточення - заголовки щодо Зеленського на тему неприйняття головкома, намірів звільнення головкома з пошуком хоч якихось причин, ускладнення з фінансуванням, на тему корупції, вимог до України, перспектив поразки, насування делегітимізації в березні 2024-го і політичної кризи, на тему претензій до "порушення базових основ демократії"...
Президент на рівному місці, без жодних об'єктивних причин набирає негатив і розчарування
Президент на рівному місці, без жодних об'єктивних причин набирає негатив, розчарування і майже закиди в безпідставності рішень. І практично всіх мінусів Зеленський набирає очевидно стараннями оточення. Бо пропозиції, ідеї, ініціативи, які нищать імідж Зеленського, йдуть очевидно не від нього.
Починає закрадатись підозра, що хтось з оточення президента настільки надихнувся стрімким політичним злетом Зеленського, що вирішив повторити "історію успіху". Для чого опустити попередника дуже "корисними порадами" і продукуванням негарних конфліктів через друге-третє коло оточення. А тоді швиденько підняти власну політичну кар'єру.
Між іншим (не знаю, чи звернув на це увагу хтось ще), до публікації в західних ЗМІ повернулось визначення "комік", "колишній комік", "колишній артист". Майже два роки в позначеннях цього не було (крім лобійованих Кремлем публікацій, звісно). Що стало причиною повернення отаких акцентів при згадуванні чи аналізі дій Зеленського - непоясненні для Заходу наполовину підкилимні дії щодо успішного у модерній війні шоловкома в розпал ворожого наступу чи щось ще - невідомо. Але отака тенденція помічена.
Ситуацію навіть не назвеш "конфліктом між Зеленським і Залужним" - бо для конфлікту необхідні дві сторони. А Залужний в цьому досі так і не бере участі
Ситуацію навіть не назвеш "конфліктом між Зеленським і Залужним" - бо для конфлікту необхідні дві сторони. А Залужний в цьому досі так і не бере участі. А от Зеленського тягнули-тягнули (чутками, приватними заявами дальшого оточення тощо), і таки вже втягнули в це, змусили до оприлюднення позиції. Тим більший негатив це продукує щодо Зеленського в партнерів і в українських виборців - і через безпідставність дій, і через заплутані способи інформувати про можливе чи вже наявне рішення, і через те, що дуже явно "хвіст крутить псом", а для сталих владних інституцій Заходу це абсолютно неприйнятний механізм.
Це справді дивно: замість використовувати на вигоду собі очевидний позитив від представлення тандему "переможний суворий генерал і стійкий суворий президент, які разом витягують країну в найважчі часи" (це навіть візуалізується прекрасно для пропагандистських цілей) - злити це все в підкилимні ігрища третіх осіб і їхніх особистих політичних амбіцій. Політичних амбіцій, котрі будуть безсенсові, якщо держава не переможе у війні - не буде ні держави, ні політики.
Зеленському варто згадати, що він - президент, і рішення за всю країну приймає де-факто один він. А не "хороші хлопці"
Так, тут потужно діє суб'єктивний чинник: все ж звичне оточення, звичка до довіри, до рівноправності в прийнятті серйозних рішень. Але Зеленському варто все ж згадати, що він - президент, і рішення, тим більше глобальні, за всю країну приймає де-факто один він. А не "хороші хлопці". І ініціативу тримає (повинен тримати) він. А не технічний персонал. Бо відповідальність несе і нестиме теж він, прізвища "хороших хлопців" не всі і згадають. Якщо ті, звісно, не запустять власні політичні проєкти на руїнах іміджу Зеленського.
